Короткозорість уже стала одним із найпоширеніших порушень зору у світі, і кількість таких випадків продовжує швидко зростати. Науковці пояснили, чому очне яблуко змінює форму, хто перебуває в групі ризику та які методи допомагають уповільнити розвиток хвороби.
Про це пише Science Focus.
За даними дослідників, нині майже кожна третя людина у світі має міопію, або короткозорість. Прогнози свідчать, що до 2050 року з цим порушенням житимуть близько 4,8 мільярда людей, тобто майже половина населення планети.
Дослідниця Софі Коверлдейл з Університету Бредфорда вважає, що визначення “глобальна епідемія” у цьому випадку цілком виправдане. За її словами, масштаби проблеми лише зростатимуть.
Міопія означає не лише необхідність носити окуляри. Науковці зазначають, що вона щороку завдає світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів і підвищує ризик відшарування сітківки, макулярної дегенерації та глаукоми. Найнебезпечнішою вважається висока міопія, на яку зараз страждають близько 500 мільйонів людей. Очікується, що протягом наступних 25 років ця кількість подвоїться, а сама патологія може стати однією з головних причин сліпоти.
Дослідники пояснюють, що короткозорість виникає тоді, коли світлові промені фокусуються перед сітківкою, а не безпосередньо на ній. Основна причина полягає не в кришталику, а в тому, що очне яблуко стає надто видовженим.
За словами Софі Коверлдейл, більшість дітей народжуються з дещо коротшим очним яблуком, але під час росту його розміри зазвичай нормалізуються. У частини людей цей процес не зупиняється, через що око продовжує видовжуватися.
Результати дослідження за участю 147 студентів показали, що приблизно в кожного п’ятого очне яблуко продовжувало збільшуватися протягом півтора року спостереження.
Тривалий час міопію вважали переважно спадковим захворюванням. Хоча вчені дійсно виявили сотні генетичних варіантів, пов’язаних із короткозорістю, дослідження 2021 року засвідчило, що лише генетикою стрімке поширення цього порушення пояснити неможливо.
Науковці дійшли висновку, що вирішальне значення мають інтенсивне навчання та нестача часу на свіжому повітрі. Професор Ян Морган з Австралійського національного університету зазначив, що діти, які навчаються з високим навантаженням, частіше стають короткозорими.
За його словами, у Китаї, Сінгапурі, Тайвані та Південній Кореї, де школярі навчаються особливо інтенсивно, короткозорість мають від 80% до 90% випускників. Окреме дослідження в Китаї також показало, що шестирічні школярі мають гірший зір, ніж їхні однолітки, які ще відвідують дитячий садок.
Ще одним важливим фактором вчені називають перебування на вулиці. У дослідженні за участю 4 тисяч дітей із 51 школи Сіднея короткозорість частіше виявляли серед тих, хто рідше проводив час надворі.
Науковці пояснюють це тим, що денне світло стимулює вироблення дофаміну в сітківці, який допомагає стримувати надмірне видовження очного яблука. Прикладом стала програма, запроваджена на Тайвані у 2010 році, де дошкільнятам рекомендували проводити на свіжому повітрі щонайменше дві години щодня. Після цього поширеність міопії в країні скоротилася майже удвічі.
Водночас прямого підтвердження того, що саме екрани є головною причиною короткозорості, поки немає. Дослідження 2025 року за участю понад 300 тисяч людей показало, що ризик розвитку міопії збільшувався на 21% з кожною додатковою годиною користування екраном, але лише до чотирьох годин на день, після чого цей ефект більше не посилювався.
Професорка Нікола Логан з Астонського університету вважає, що небезпеку становлять не стільки гаджети, скільки тривала робота на близькій відстані, зокрема читання або розглядання дрібних деталей.
Повністю вилікувати міопію неможливо, однак її розвиток можна сповільнити. До найефективніших методів фахівці відносять спеціальні контактні лінзи MiSight, ортокератологічні нічні лінзи, низькі дози атропіну та терапію слабким червоним світлом (RLRL), яку проводять двічі на день по три хвилини.