Археологи знайшли у стародавньому місті Нотіон на заході Туреччини горщик із перськими золотими монетами, який пролежав під землею понад 2500 років. Знахідка може допомогти пояснити, як оплачували найманих воїнів і датувати перські дарики.
Про це пише Daily Galaxy.
Скарб виявили ще у 2023 році дослідники з Мічиганського університету під час археологічної експедиції в Нотіоні. Лише нещодавно Міністерство культури та туризму Туреччини дозволило оприлюднити результати дослідження, після чого вчені змогли детально вивчити знахідку.
У невеликому горщику зберігалися дарики — золоті монети Ахеменідської Перської імперії. На кожній із них викарбувано лучника, який стоїть на коліні. Науковці припускають, що монети виготовили у V столітті до нашої ери, ймовірно, у Сардісі, приблизно за 100 кілометрів на північний схід від Нотіона.
Археологи наголошують, що подібні скарби знаходять дуже рідко. Люди закопували дорогоцінні монети лише тоді, коли планували згодом повернутися за ними. Якщо цього не сталося, найімовірніше, власник загинув або не зміг дістатися схованки через непередбачені обставини.
Професор давнього середземноморського мистецтва та археології Мічиганського університету Крістофер Ратте, який керує археологічними роботами в Нотіоні, повідомив, що горщик знайшли в кутку приміщення, похованого під елліністичним будинком. За його словами, схованку облаштували для безпечного зберігання, але власник так і не повернувся за своїм золотом.
На думку археологів, причиною могли стати війни, що точилися навколо Нотіона. Місто на західному узбережжі сучасної Туреччини багато разів переходило від Перської імперії до грецьких держав і назад, опинившись у центрі тривалого протистояння.
У VI столітті до нашої ери Нотіон перебував під владою Перської імперії, згодом перейшов під контроль греків, а пізніше знову опинився під перським пануванням. Лише після походу Олександра Великого у 334 році до нашої ери ситуація остаточно змінилася.
Дослідники також припускають, що знайдені монети могли бути військовою казною. У давнину наймані армії отримували платню золотом, а історик Ксенофонт писав, що один дарик приблизно дорівнював місячній зарплаті солдата. Саме тому така колекція могла призначатися для фінансування майбутньої військової кампанії.
Водночас науковці не відкидають й інших версій. Оскільки Нотіон був важливим військовим портом, золото могли використовувати для розрахунків під час будівництва або облаштування портової інфраструктури.
Окрім історичної цінності, знахідка має велике значення для нумізматики. Перські дарики перебували в обігу від VI століття до нашої ери до приходу Олександра Великого близько 330 року до нашої ери. Їхній вигляд майже не змінювався, тому навіть незначні відмінності допомагають встановити час карбування окремих монет.
За словами Крістофера Ратте, цей скарб дає можливість точніше визначити дату приховування монет, імовірно наприкінці V століття до нашої ери, що стане важливою точкою відліку для уточнення хронології всієї серії дариків.
Колишній куратор колекції монет Британського музею та Американського нумізматичного товариства, а нині співробітник Оксфордського університету Ендрю Медоуз зазначив, що якщо датування підтвердять іншими методами, відкриття матиме першорядне значення для дослідження перської золотої валюти.
Окремо дослідники нагадали про ще одну недавню археологічну знахідку. Поблизу Белфаста виявили невідоме раніше кам’яне коло віком щонайменше 4000 років. Його вдалося знайти після аналізу аерофотознімків, які показали приховані під землею структури.