В Антарктиді понад сто років досліджують унікальний Кривавий водоспад, вода в якому має яскраво-червоний колір. Нові спостереження допомогли вченим точно зафіксувати момент викиду рідини та пояснити природу цього явища.
Про це пише ScienceAlert.
Кривавий водоспад розташований серед льодовика Тейлора і давно вважається одним із найзагадковіших природних феноменів планети. Потік не замерзає навіть за екстремально низьких температур і залишає темно-червоні сліди на поверхні льоду.
Десятиліттями дослідники намагалися з’ясувати, чому вода набуває такого кольору і як їй вдається пробиватися крізь товщу криги. Лише сучасні дослідження дали відповідь на ці питання.
Ще у 1911 році австралійський геолог Гріффіт Тейлор припустив, що червоний колір спричиняють мікроскопічні водорості. Саме тоді це місце і отримало назву Кривавий водоспад.
Згодом цю версію спростували. Виявилося, що джерело потоку — надсолона вода з високим вмістом заліза, яка опинилася під північним краєм льодовика щонайменше 1,5 мільйона років тому.
Колись це був стародавній резервуар морської води, який ізолювала крига. З часом вода ставала дедалі солонішою і перетворилася на ропу з нижчою температурою замерзання.
Коли цей розчин виходить назовні і стикається з киснем, залізо починає окиснюватися. Саме звичайна іржа й фарбує воду у характерний криваво-червоний відтінок.
Довгий час вчені не могли зрозуміти, як рідина долає сотні метрів під кригою. Лише у 2017 році команда Університету Аляски у Фейрбенксі за допомогою радарів знайшла приховану систему каналів під тиском завдовжки близько 300 метрів.
Це пояснило ще один феномен — чому вода не замерзає всередині льодовика. Під час часткового замерзання солоної води виділяється тепло, яке підтримує канали у рідкому стані.
Окремим відкриттям стали бактерії, які живуть під товщею льоду без сонячного світла й кисню понад мільйон років. Для виживання вони використовують сульфати як головне джерело енергії.
Дослідники підтвердили, що під льодовиком існує повноцінна мікробіологічна екосистема. Вона виникла задовго до появи людства.
Сьогодні Кривавий водоспад став важливим об’єктом для астробіології. Вчені вивчають його як модель можливого життя на крижаних супутниках Юпітера та Сатурна.
У дослідженні, опублікованому в журналі Antarctic Science, команда під керівництвом геовченого Пітера Дорана описала процес викиду ропи.
У вересні 2018 року вчені випадково зафіксували цей момент одразу трьома інструментами. Дані показали:
* поверхня льодовика просіла приблизно на 15 міліметрів;
* швидкість руху льодовика вперед впала майже на 10%;
* датчики зафіксували різкий стрибок температури;
* камери зафіксували появу нових червоних плям на снігу.
Вчені дійшли висновку, що коли тиск під льодовиком зростає до критичної межі, солона ропа проривається назовні потужними імпульсами. Кожен такий викид зміщує масу льодовика, а цикл повторюється знову.