Шкалою Цельсія щодня користуються мільярди людей, але її сучасний вигляд зовсім не такий, яким задумував її творець. Виявляється, звичний для всіх термометр з’явився завдяки іншому вченому.
У XVIII столітті шведський астроном Андерс Цельсій запропонував власну температурну шкалу, але вона працювала навпаки. У його системі 0 градусів означали кипіння води, а 100 градусів — замерзання.
Такий підхід мав свою логіку. Учений вважав, що вищі значення мають показувати більший “спокій” речовини, тобто нижчу активність молекул під час охолодження.
Саме тому первісна шкала виглядала перевернутою порівняно з тією, яку ми знаємо зараз. Але довго вона в такому вигляді не проіснувала.
У 1745 році інший шведський науковець Карл Лінней замовив термометр для своїх ботанічних досліджень і попросив змінити порядок шкали. Саме він запропонував знайомий сьогодні варіант: 0 градусів — точка замерзання води, а 100 — точка кипіння.
Для Ліннея це мало практичний сенс. Як ботанік, він використовував температуру для спостереження за рослинами, тому нуль став для нього символом небезпечних заморозків, а зростання температури — ознакою тепла й активного росту.
Попри ці зміни, назва шкали залишилася за Цельсієм. Сам Лінней не претендував на авторство і вважав, що лише вдосконалив уже готову систему.
Саме тому сьогодні весь світ користується шкалою Цельсія, хоча її звичний вигляд створив зовсім не той, чиє ім’я вона носить.
