Брехня у ранньому віці може бути не поганою звичкою, а ознакою активного розвитку мозку. Психологи кажуть, що така поведінка часто пов’язана з високим інтелектом і креативністю.
Про це пише Yourtango.
Батьки нерідко стикаються з тим, що діти намагаються їх перехитрити. Це може бути спроба отримати зайву цукерку або уникнути покарання за зіпсовану річ.
За даними досліджень професора прикладної психології та розвитку людини Кан Лі, схильність до вигадок з’являється дуже рано. Уже у два роки обманювати намагаються близько 30% дітей.
До трьох років цей показник зростає до 50%. Серед чотирирічних дітей хитрощі використовують уже 80%.
Психологи пояснюють, що рання брехня часто свідчить про високі когнітивні здібності. Діти, які швидше опановують цю навичку, нерідко мають сильніші інтелектуальні задатки.
За словами доктора Лі, для переконливого обману дитина повинна володіти двома складними психологічними навичками. Перша — це так звана модель психічного, коли малюк розуміє, що його знання відрізняються від знань іншої людини.
Простіше кажучи, дитина усвідомлює: «Я знаю те, чого не знаєш ти». Саме це дозволяє будувати обман.
Друга важлива навичка — самоконтроль. Йдеться про вміння стримувати емоції, контролювати мову, жести та вираз обличчя.
Фахівці додають, що діти з кращим самоконтролем починають брехати раніше та роблять це витонченіше. Це напряму пов’язують із розвитком креативності та розумових здібностей.
Окрім свідомої неправди, маленькі діти часто ще не відокремлюють фантазію від реальності. У цьому віці вони можуть щиро вірити, що є драконами, героями чи принцесами.
Дитячий психіатр Майкл Броді пояснює, що це природний етап розвитку. За його словами, дуже маленькі діти ще не розуміють чіткої межі між правдою і вигадкою.
Фахівці наголошують: заохочувати брехню не потрібно. Але батькам варто пам’ятати, що це звичний етап формування особистості та розвитку дитячого мозку.