У Західній Австралії дослідники виявили нові докази давнього астероїдного удару. Якщо версію підтвердять, це може бути найстаріший відомий ударний кратер на Землі.
Про це повідомляє New Scientist.
Йдеться про кратер Північного полюсного купола, який ще називають ударною структурою Міралга. Вперше його детально дослідила команда науковців під керівництвом Кріса Кіркленда з Університету Кертіна у 2025 році.
За оцінками вчених, діаметр структури може сягати 100 кілометрів. Уже тоді дослідники натрапили на породи з так званими конусами розбиття — геологічними слідами потужного удару.
Такі утворення з’являються лише після надзвичайно сильних зіткнень, зокрема падіння астероїдів. Саме це дало підстави припустити, що об’єкт виник близько 3,47 мільярда років тому.
Якби ця дата підтвердилася, кратер став би на 1,2 мільярда років старшим за Яррабуббу, який зараз вважають найдавнішим достовірно датованим ударним кратером Землі.
Однак не всі погодилися з цими висновками. Інша група дослідників на чолі з Аароном Кавозі заявила, що місцеві породи не підтверджують настільки давній вік.
На їхню думку, удар міг статися значно пізніше — приблизно 2,77 мільярда років тому. Це суттєво змінило б статус знахідки.
Тепер команда Кіркленда представила нові результати. Вони використали прямий метод датування мінералів у самих ударних породах.
Для аналізу дослідили циркони, знайдені всередині конусів розбиття. За словами вчених, ці мінерали змінили свою структуру саме через потужний удар.
Їхній вік визначали методом розпаду урану на свинець. Також команда окремо дослідила апатит — мінерал, який міг з’явитися через нагрівання порід після зіткнення.
Обидва аналізи дали схожий результат. І циркони, і апатит показали вік близько 3,02 мільярда років.
Кіркленд вважає, що ці дані свідчать про проходження дуже гарячої води крізь породи приблизно 3 мільярди років тому. За його словами, це найкраще пояснюється саме ударом астероїда.
Водночас критики не змінили своєї позиції. Аарон Кавозі зазначив, що навіть нова дата не доводить остаточно походження кратера.
Його підтримав Алек Бреннер із Єльського університету. Він наголосив, що в молодших породах віком 2,77 мільярда років також знайшли конуси розбиття.
Саме це, на його думку, може свідчити про молодший вік структури. Суперечка між командами триває.
Автори нового дослідження наполягають: тепер вони вперше датували самі мінерали в ударних породах, а не робили висновки лише за сусідніми геологічними шарами.