Астрономи змогли простежити потужний радіоспалах із глибокого космосу до конкретного джерела. Це може стати проривом у розумінні одного з найбільших феноменів сучасної астрофізики.
Про це пише Daily Galaxy.
Йдеться про так звані швидкі радіоспалахи (FRB) — короткі, але надзвичайно потужні сигнали, які тривають лише мілісекунди. Попри це їх вдається фіксувати на величезних відстанях у космосі.
Перший такий сигнал виявили ще у 2007 році. Але за майже два десятиліття науковці так і не змогли точно пояснити, що саме їх породжує.
Новий прорив став можливим завдяки телескопу Джеймса Вебба. Саме його швидкість реакції допомогла астрономам швидко націлитися на джерело сигналу.
У дослідженні, опублікованому в журналі The Astrophysical Journal Letters, описано спостереження за FRB 20250316A. Цей сигнал зафіксували 16 березня 2025 року в галактиці NGC 4141, яка розташована приблизно за 130 мільйонів світлових років від Землі.
Система CHIME Outriggers у Канаді дозволила визначити координати спалаху з високою точністю. Після цього телескоп Джеймса Вебба направили саме в ту точку.
Інфрачервоні сенсори виявили слабке джерело світла поруч із місцем спалаху. Новий об’єкт отримав назву NIR-1.
Тепер вчені намагаються зрозуміти, що це саме. Серед версій — червоний гігант або велика зірка середнього віку.
Проте жоден із цих типів зірок не здатен самостійно генерувати швидкі радіоспалахи. Саме тому з’явилася інша гіпотеза.
Науковці припускають, що NIR-1 може бути частиною подвійної системи, де поряд існує невидима нейтронна зірка. Якщо речовина переходить з однієї зірки на іншу, це може створювати умови для таких спалахів.
Окремо команда вивчила середовище навколо місця події. Там виявили компактне скупчення молодих масивних зірок.
Це змусило дослідників розглянути ще одну версію — магнетар. Йдеться про надзвичайно магнітну нейтронну зірку, яка могла виникнути після вибуху великої зорі.
Науковці припускають, що саме магнетар міг стати джерелом сигналу. Але через велику відстань він надто тьмяний, щоб його можна було побачити напряму.
Дослідники також не виключають, що інфрачервоне світло може бути залишковим випромінюванням після самого спалаху. Подальші спостереження мають показати, чи слабшатиме це джерело з часом.
За словами співавтора дослідження Едо Бергера, можливість бачити окремі зорі поруч із джерелами швидких радіоспалахів відкриває новий рівень розуміння цих космічних загадок.