Цукрова сумчаста літяга виглядає як ідеальний домашній улюбленець, але в дикій природі вона демонструє унікальні здібності. Ця маленька тварина може планерувати між деревами на десятки метрів.
Про це пише BBC Wildlife Magazine.
Цукрова сумчаста літяга, або Petaurus breviceps, належить до найвідоміших сумчастих Австралії. Більшу частину життя вона проводить високо в кронах дерев.
Її легко впізнати за великими чорними очима та м’якою сірою шерстю. Саме через цей зовнішній вигляд багато людей намагаються тримати її вдома.
Втім, фахівці застерігають: у неволі цій тварині дуже важко створити умови, наближені до природних. Її потреби значно складніші, ніж здається.
Головна особливість літяги — патагіум. Це спеціальна літальна перетинка, яка тягнеться від передніх до задніх лап.
Коли тварина стрибає, вона розправляє кінцівки й використовує цю мембрану для планерування. Хвіст при цьому виконує роль стабілізатора та допомагає керувати польотом.
Попри те, що це не повноцінний політ, така техніка дозволяє їй долати до 50 метрів між деревами. Для такої маленької істоти це вражаючий показник.
Доросла особина важить лише від 100 до 160 грамів. За розміром вона приблизно як щур, хоча з розправленими “крилами” здається значно більшою.
У дикій природі цукрова сумчаста літяга живе в середньому 4–5 років. Вона веде нічний спосіб життя.
Великі очі допомагають їй добре бачити в темряві, а округлі вуха можуть рухатися незалежно одне від одного, щоб точніше визначати джерело звуку.
Раціон цієї тварини складається переважно з нектару, пилку, соку та солодких виділень рослин. Але вона не відмовляється і від білкової їжі.
Літяга може полювати на безхребетних, дрібних ящірок, птахів і навіть поїдати яйця. Це робить її більш універсальним мисливцем, ніж здається на перший погляд.
Ще одна цікава риса — соціальність. Вони живуть групами до семи дорослих особин разом із потомством, ділять одне гніздо й захищають свою територію від чужаків.