Історія корабля-привида “Марія Селеста” понад 150 років лякала світ загадковим зникненням усього екіпажу. Тепер дослідники вважають, що відповідь ховалася не в містиці, а в небезпечному вантажі.
Про це пише 24 Канал.
Історія почалася 5 грудня 1872 року, коли екіпаж британського брига *Dei Gratia* під командуванням капітана Девіда Морхауса помітив судно, яке безладно дрейфувало неподалік Азорських островів.
Цим кораблем виявилася легендарна *Марія Селеста*. На борту не було жодної живої душі.
Корабель був у придатному для плавання стані. У трюмі було трохи більше метра води, що не становило загрози затоплення.
Вантаж також залишився недоторканим — 1701 барило промислового спирту загальною вартістю близько 35 тисяч доларів.
Зникли капітан Бенджамін Бріггс, його дружина Сара, дворічна донька Софія та семеро членів екіпажу. На борту залишилися особисті речі, дитячі іграшки та незавершений судновий журнал.
Єдине, чого не вистачало, — рятувального човна.
Ця загадка породила десятки теорій. Одні говорили про кракена, інші — про прибульців або прокляття Бермудського трикутника, хоча корабель знайшли далеко від нього.
Ще більше плутанини додав Артур Конан Дойл, який у 1884 році видав художнє оповідання про *Марію Селесту*. Саме він вигадав історії про гарячий чай і теплу їжу на столі.
Слідчі навіть перевіряли екіпаж *Dei Gratia* на причетність до вбивства, але доказів не знайшли.
Сучасна наука пропонує інше пояснення. У трюмі перевозили концентрований етанол, і під час переходу з холодного Нью-Йорка до теплішої Італії температура різко зросла.
Через це дев’ять дерев’яних барил дали протікання. Більше 300 галонів спирту випарувалися, створивши в закритому просторі вибухонебезпечну суміш.
Вчені припускають, що достатньо було маленької іскри, аби стався сильний вибух тиску без вогню чи кіптяви.
Цю версію підтвердив експеримент доктора Андреа Селла з Лондона. Він змоделював такі самі умови й отримав хвилю тиску та стіну полум’я.
На думку дослідників, саме це могло налякати капітана. Бріггс міг наказати всім терміново покинути судно і сісти в човен, прив’язавши його тросом до корабля.
Але під час шторму трос, ймовірно, обірвався. Люди залишилися посеред океану, а *Марія Селеста* продовжила дрейфувати сама.