У пустелі Долина Смерті в США важкі камені роками самі змінювали місце й залишали довгі сліди на висохлому дні озера. Вчені не могли пояснити це явище понад 70 років.
Про це пише Space Daily.
Йдеться про загадкове місце в американській пустелі, де камені ніби самі переповзали з одного місця в інше. На сухому озерному дні за ними залишалися сліди, довжина яких інколи перевищувала 200 метрів.
Саме каміння завжди знаходили наприкінці цих слідів. Жодна людина ніколи не бачила самого моменту руху, тому з 1948 року вчені висували різні версії.
Одні припускали, що камені пересуває дуже сильний вітер. Інші вважали, що вони примерзають до льоду, а вже той тягне їх далі.
Перелом стався у 2013 році. Дослідники розмістили на дні озера 15 каменів із GPS-трекерами та встановили камери спостереження.
Того року погодні умови дозволили вперше зафіксувати процес. Після дощів на дні утворився тонкий шар води, який уночі замерзав.
Зранку сонце починало топити кригу, і вона тріскалася на великі тонкі пластини. Саме ці крижані уламки, які рухав слабкий вітер, упиралися в камені та повільно штовхали їх уперед.
Вчені підкреслили, що для цього не потрібен шторм чи сильний буревій. Вітер був настільки слабкий, що людина могла навіть не звернути на нього уваги.
Зафіксовано, що один із каменів за 16 хвилин подолав 65 метрів. Інший за одну зиму залишив слід довжиною 224 метри.
Дослідники пояснили, що раніше ніхто цього не бачив, бо рух відбувався під тонким шаром води та криги. Коли вода висихала, на поверхні залишався лише слід, через що здавалося, ніби камінь сам переповз невідомо коли.