Не всі фрукти однаково безпечні для тих, хто стежить за вагою або рівнем цукру в крові. Деякі популярні плоди містять значно більше природного цукру, ніж здається на перший погляд.
Про це пише WebMD.
Натуральний цукор є у кожному фрукті й сам по собі не вважається проблемою. Але для людей із діабетом, переддіабетом або тих, хто контролює калорійність раціону, важливо розуміти, які плоди можуть різко піднімати рівень глюкози.
Експерти звертають увагу: оцінювати кількість цукру варто не лише за вагою, а й за типовою порцією. Адже одні продукти люди їдять поштучно, а інші можуть з’їсти у великих обсягах за один раз.
До переліку фруктів із підвищеним вмістом природного цукру потрапили банани. Один середній плід містить близько 14 грамів цукру. Водночас банани залишаються джерелом калію та вітаміну B6, які підтримують серце, м’язи й нервову систему.
Інжир має ще більше — приблизно 16 грамів у двох плодах або близько 100 грамів. Він містить клітковину, калій та антиоксиданти, які позитивно впливають на травлення й серцево-судинну систему.
Кавун також опинився у списку. В одній невеликій скибці — близько 17 грамів цукру. Попри це він майже повністю складається з води та допомагає підтримувати водний баланс, особливо в спеку.
Стільки ж — 17 грамів — містить і одна середня груша. Її головна перевага — висока кількість клітковини, а також вітаміни C і K.
Окрему увагу лікарі радять звернути на черешню. В одній чашці міститься вже 18 грамів цукру. При цьому саме цей фрукт багатий антиоксидантами та речовинами, які допомагають знижувати запалення.
Виноград має ще вищий показник — 23 грами цукру на одну чашку. Його цінують за ресвератрол — природний антиоксидант, який підтримує роботу серця та судин.
Найбільше природного цукру серед популярних фруктів виявилося у манго. Один плід містить близько 46 грамів. Водночас у ньому багато вітамінів А та С, тому лікарі радять не відмовлятися від нього повністю, а просто контролювати порції.
Фахівці наголошують: навіть людям із діабетом не завжди потрібно повністю виключати ці продукти. Головне — знати міру та враховувати загальний баланс харчування.