Кіберзлочинці масово використовують штучний інтелект для обману українців. Від голосових клонів родичів до фальшивої “Дії” — нові схеми вже коштують жертвам сотні мільйонів гривень.
За даними Департаменту кіберполіції Національної поліції України, щомісячні збитки від дій інтернет-шахраїв уже обчислюються сотнями мільйонів гривень. Використання генеративного штучного інтелекту, великих мовних моделей та автоматизованих систем дозволило зловмисникам поставити обман на потік.
Однією з найнебезпечніших схем стали голосові клони. Для їх створення шахраям достатньо знайти у TikTok, Instagram або Telegram кілька секунд аудіо чи відео із голосом потенційної жертви або її родичів.
Після цього спеціальні сервіси на кшталт ElevenLabs створюють цифрову копію голосу. Далі людині телефонує робот і повідомляє про нібито ДТП, лікарню або іншу надзвичайну ситуацію, вимагаючи терміново переказати гроші.
Через точне відтворення тембру, манери розмови та інтонацій жертви часто не підозрюють обману й виконують вимоги шахраїв.
Ще одним популярним інструментом стали підроблені сайти державних сервісів. Зловмисники створюють копії порталів “Дія”, програм єПідтримки або сторінок міжнародної допомоги, використовуючи автоматизовані скрипти.
Людині пропонують оформити виплати для ВПО, компенсацію за зруйноване житло чи іншу допомогу. Після введення номера картки, CVV-коду або банківських даних інформація миттєво потрапляє до рук шахраїв.
Окремо поширюються схеми з фальшивими співробітниками банків. Жертвам телефонують голосові ШІ-асистенти, які представляються працівниками банку або навіть Національного банку України.
Під приводом підозрілих операцій, блокування рахунку чи перевипуску SIM-карти вони просять продиктувати код із SMS-повідомлення. Саме цей код дозволяє отримати доступ до коштів на рахунку.
У Національному банку наголошують, що НБУ не працює напряму з громадянами та не телефонує фізичним особам із подібними запитами.
Фахівці радять насамперед перевіряти адресу сайтів. Офіційні державні ресурси використовують домени .gov.ua, а банки працюють через короткі та добре відомі адреси.
Також варто звертати увагу на структуру сторінки. Шахрайські сайти часто створюються поспіхом, містять технічні помилки, неякісні зображення та дивні адреси на кшталт diia-vyplaty.site або privat24-security.top.
Ще один важливий сигнал — відсутність захищеного з’єднання HTTPS. Якщо браузер попереджає про небезпеку, сторінку потрібно негайно закрити.
Якщо гроші вже були списані, необхідно одразу заблокувати картку через мобільний застосунок або гарячу лінію банку. Після цього слід подати заяву до Кіберполіції через офіційний сайт.
Правоохоронці наголошують, що швидка реакція значно підвищує шанси заблокувати шахрайський ресурс та мінімізувати збитки.