Навіть якщо суд визнає мобілізацію незаконною, це не означає автоматичного звільнення з військової служби. Такий висновок зробив апеляційний суд під час розгляду справи військовослужбовця, який оскаржував свій призов.
Про це повідомляє Єдиний державний реєстр судових рішень.
У 2025 році чоловік пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Після цього територіальний центр комплектування мобілізував його до однієї з військових частин Національної гвардії України.
Згодом військовослужбовець звернувся до суду. Він стверджував, що його призвали після затримання з порушенням закону, тому вимагав скасувати рішення ТЦК та звільнити його зі служби.
Під час розгляду справи встановили, що після мобілізації чоловік був зарахований до особового складу, проходив службу та отримував належне забезпечення. Пізніше військова частина повідомила про самовільне залишення частини, оскільки він тривалий час був відсутній без поважних причин.
Суд першої інстанції наголосив, що після фактичного призову та включення до списків особового складу навіть скасування відповідного наказу не може автоматично стати підставою для звільнення. Не погодившись із цим висновком, чоловік подав апеляцію.
Ключовим аргументом стала правова позиція Верховного Суду. Вона передбачає, що процедура мобілізації військовозобов’язаного є незворотною, а тому скасування наказу про призов не припиняє військову службу автоматично.
Судді також зазначили, що після мобілізації виникають нові правовідносини, які регулюються законодавством про проходження військової служби. Саме тому звільнення можливе лише з підстав, прямо визначених законом.
В апеляційному суді окремо підкреслили, що українське законодавство не містить норми, яка дозволяла б звільнити військовослужбовця виключно через скасування наказу про мобілізацію або зарахування до військової частини.
Водночас у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за порушення прав громадян під час мобілізації. Документ пропонує запровадити окрему кримінальну відповідальність за незаконне утримання людей у приміщеннях ТЦК, мобілізаційних пунктах або військових частинах.
За такі дії посадовцям може загрожувати від 5 до 7 років позбавлення волі. Якщо порушення супроводжувалося насильством, жорстоким поводженням або стосувалося неповнолітніх, покарання може зрости до 12 років ув’язнення.
Також законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність для працівників ТЦК та членів ВЛК за незаконні рішення під час мобілізації. Йдеться про випадки, коли до війська призвали особу з відстрочкою, бронюванням або таку, що взагалі не підлягала мобілізації.
Наразі ж сама незаконна мобілізація, навіть якщо її визнав протиправною суд, не є самостійною підставою для звільнення зі служби.