У Чехії під час підготовки до будівництва автомагістралі археологи натрапили на одне з найбільших кельтських поселень Центральної Європи. На місці розкопок знайшли золоті та срібні монети, бурштин і тисячі інших артефактів.
Про це повідомляє Музей Східної Богемії в Градець-Кралове.
Унікальне поселення латенської культури виявили неподалік міста Градець-Кралове на північному сході Чехії. Над дослідженням працювали археологи Музею Східної Богемії, Університету Градець-Кралове та організації Archaia Praha.
Перші ознаки стародавнього поселення науковці зафіксували ще у 2023 році під час обстеження території, де планували будівництво автомагістралі D35. Після цього розкопки тривали два роки.
Керівник дослідження Матоуш Голас розповів, що вже перші знахідки показали винятковий масштаб відкриття. За його словами, без будівництва нової дороги ця пам’ятка могла залишатися прихованою ще дуже довго.
Площа поселення сягає близько 25 гектарів. Для порівняння, більшість відомих поселень залізної доби в цьому регіоні займають лише від одного до двох гектарів.
Археологи встановили, що найбільшого розквіту поселення досягло у другому столітті до нашої ери. Це було ще до появи великих укріплених кельтських центрів, відомих як оппідуми.
Науковців особливо здивувала відсутність будь-яких оборонних споруд. На території знайшли житлові будівлі, виробничі майданчики та, ймовірно, один або два культові комплекси, проте слідів захисних валів чи стін не виявили.
Дослідники вважають, що поселення функціонувало насамперед як великий ремісничий, торговельний і релігійний центр. Його значення могло бути співставним із провідними центрами тогочасного Середнього Дунаю та сучасної південної Німеччини.
Серед найцінніших знахідок виявили золоті та срібні кельтські монети, штампи для їхнього карбування, прикраси, скляні вироби, уламки дзеркал, металевий посуд і велику кількість кераміки.
Особливий інтерес викликав балтійський бурштин. Його присутність підтверджує, що поселення було частиною міжнародних торговельних маршрутів і мало зв’язок із Бурштиновим шляхом, який поєднував Балтійське море із Середземномор’ям.
Археологи також знайшли численні свідчення ремісничого виробництва. Залишки майстерень та інструментів показують, що місцеві майстри виготовляли продукцію не лише для власних потреб, а й для ширших торговельних мереж.
За оцінками дослідників, під час розкопок вдалося зібрати від 13 до 22 тисяч пакетів із артефактами. Навіть мінімальна оцінка робить цю колекцію однією з найбільших серед подібних пам’яток регіону.
Важливо й те, що територія майже не постраждала від інтенсивного землеробства або діяльності так званих «чорних копачів». Завдяки цьому археологи отримали можливість дослідити культурні шари практично в первісному стані.
На думку вчених, поселення могли заснувати бої — кельтський народ, із яким традиційно пов’язують походження назви Богемія. Водночас остаточних доказів цієї версії поки немає.
Відомо, що поселення припинило існування приблизно у першому столітті до нашої ери. Ознак війни або насильницького знищення археологи не виявили. Серед можливих причин занепаду вони називають економічні зміни, зміну торговельних маршрутів або екологічні фактори.
Попри завершення польових робіт, науковці продовжують аналізувати тисячі знайдених предметів. Дослідження може ще багато років відкривати нові подробиці про життя кельтів у Центральній Європі понад 2200 років тому.