Легендарна Вавилонська вежа, яка століттями залишалася однією з найбільших біблійних загадок, могла мати цілком реальний прообраз. Дослідники називають головним кандидатом грандіозний храмовий комплекс у серці стародавнього Вавилона.
Про це пише National Geographic.
Упродовж багатьох століть історія про Вавилонську вежу сприймалася як біблійна притча, яка пояснює появу різних мов у світі та застерігає від людської гордині. Згідно з Книгою Буття, люди вирішили збудувати вежу до небес, після чого Бог змішав їхні мови та розселив по землі.
Водночас сучасні історики та археологи дедалі частіше припускають, що ця легенда могла ґрунтуватися на реальних подіях. На користь цього свідчить і сама назва Бабель, яка перегукується з давньоєврейським словом «балал», що означає «змішувати» або «плутати».
Протягом століть мандрівники та дослідники намагалися знайти залишки споруди, яка могла стати джерелом біблійної історії. У різні часи на роль Вавилонської вежі претендували руїни в різних частинах сучасного Іраку.
Ситуація змінилася у 1913 році, коли німецький археолог Роберт Кольдевей під час розкопок відкрив Етеменанкі — величезний вавилонський зикурат, назва якого перекладається як «Будинок заснування неба і землі».
Саме цю споруду більшість науковців сьогодні вважає найімовірнішим прототипом Вавилонської вежі. На думку дослідників, вона відповідає як географічному розташуванню, так і описам, що збереглися в давніх текстах.
Зикурати були культовими спорудами Месопотамії та символізували зв’язок між людьми й богами. Етеменанкі вважався одним із наймасштабніших серед них і височів над стародавнім Вавилоном.
Історики зазначають, що для мешканців навколишніх земель така споруда могла справді виглядати як вежа, що сягає небес. Саме тому вона могла закарбуватися в колективній пам’яті та згодом перетворитися на легенду.
Попри це, остаточної відповіді на питання про Вавилонську вежу досі немає. Науковці продовжують досліджувати архітектуру Етеменанкі, його реальні розміри та обставини руйнування.
