Спекотна погода може суттєво вплинути на стабільність української енергосистеми. За оцінками експертів, підвищення температури повітря понад +28 градусів призводить до різкого зростання споживання електроенергії, що підвищує ризик запровадження графіків відключень.
Про можливі сценарії розвитку ситуації цього літа повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі “Телеграфу“
Спека збільшує навантаження на енергосистему
Експерт пояснив, що за комфортної температури на рівні +23…+24 градусів споживання електроенергії в Україні становить близько 12 ГВт. Однак із приходом сильної спеки та підвищенням температури до +28…+30 градусів цей показник може зрости до 14 ГВт.
Додаткове навантаження створюють кондиціонери, холодильне обладнання в торговельних мережах, на складах та промислових підприємствах. За словами фахівця, додаткові 2 ГВт є потужністю, співставною з роботою великого атомного енергоблоку.
Особливу проблему становить те, що таке зростання споживання відбувається не поступово, а припадає на кілька пікових денних годин.
Три сценарії на літо
Володимир Омельченко окреслив три можливі сценарії проходження літнього сезону для української енергосистеми.
Оптимістичний варіант передбачає відсутність масштабних атак на енергетичну інфраструктуру та помірно теплу погоду. У такому випадку дефіцит потужності не перевищуватиме 1 ГВт і виникатиме переважно у вечірні години – з 18:00 до 23:00. Більшість споживачів таких обмежень може навіть не помітити.
Базовий сценарій, який експерт вважає найбільш ймовірним, передбачає періодичні обстріли енергооб’єктів і типову літню спеку. За таких умов можливе застосування погодинних графіків відключення електроенергії тривалістю приблизно 2-3 години на добу.
Найскладніший сценарій може реалізуватися у разі масштабних ударів по підстанціях одночасно з тривалими хвилями спеки. Тоді середня тривалість відключень здатна зрости до чотирьох годин на добу.
Найбільш вразливими до можливих проблем з електропостачанням експерт називає Харків, Одеса та Київ. Харків перебуває поблизу зони бойових дій, в Одесі частина енергетичної інфраструктури вже зазнала пошкоджень, а столиця забезпечує власними генеруючими потужностями лише близько п’ятої частини своїх потреб.