Сполучені Штати намагаються пробити тимчасове перемир’я між Україною та Росією в обмін на послаблення санкцій для Москви, і Київ із тривогою спостерігає за процесом, у якому йому ледь дають голос.
Про це повідомляє “Хвиля”, посилаючись на Kyiv Independent.
За даними джерел видання, новий американський пакет позбавлений того, що Київ вважає принциповим, – гарантій безпеки, які убезпечили б Україну від відновлення війни. “Вони хочуть, щоб Україна погодилася на якомога більше – або принаймні не ставала на заваді”, – розповіла Kyiv Independent людина, обізнана з ходом переговорів.
Активізація переговорів збіглася з несподіваним рішенням Дональда Трампа оголосити тридобове припинення вогню з 9 по 11 травня – крок, який багато хто розцінив як спробу гарантувати Москві спокійний День Перемоги. “Було б непогано”, якби перемир’я тривало довше, заявив пізніше Трамп журналістам. Але саме це слово “довше” і породжує головне питання нинішніх переговорів: що Кремль хоче отримати взамін?
За інформацією Kyiv Independent, угоді заважають три головні проблеми. Центральна – територіальні вимоги Росії. Київ наполягає на тому, що єдиною реалістичною основою для перемир’я є заморозка лінії фронту. Москва ж вимагає, щоб українські сили відійшли з тих частин Донбасу, які російській армії захопити не вдалося.
Другий вузол – Запорізька АЕС, найбільша атомна станція Європи, що перебуває під російською окупацією на лівому березі Дніпра поблизу Енергодара. За словами одного з українських чиновників, Росія наполягає на збереженні контролю над станцією як частини будь-якої угоди зі США. “Для нас це неприйнятно”, – заявив він. У попередніх американських планах фігурували ідеї передати українську ядерну інфраструктуру під якусь форму нагляду чи управління США.
Третій блок – міжнародне визнання окупованих територій та зняття санкцій. “Загалом росіян хвилюють три речі: Донбас, визнання територій, включно з ЗАЕС, і зняття санкцій, – сказав співрозмовник видання. – Американці, в принципі, готові на це піти”. Білий дім двічі відмовився коментувати суть переговорів.
Послаблення санкцій перетворилося на одну з головних цілей Кремля – економіка Росії дедалі важче переносить довгострокові обмеження. Для частини американських посадовців це сприймається як важіль, який міг би схилити Москву хоча б до тимчасового припинення вогню. Київ ця логіка глибоко непокоїть.
Головне занепокоєння Києва – не те, що отримає Росія, а те, чого може не отримати Україна. У березні Володимир Зеленський говорив, що Вашингтон, схоже, готовий надати гарантії безпеки лише за умови виходу України з Донбасу. Один український чиновник розповів Kyiv Independent, що Вашингтон не підписав жодних зобов’язань і пропонує обговорювати гарантії лише в межах фінального комплексного врегулювання. Американський посадовець це підтвердив: реально впровадити такі гарантії можна тільки після припинення бойових дій.
Для Києва це створює небезпечну “лазівку”: бойові дії припиняються, санкції з Росії знімаються, міжнародна єдність навколо України слабшає – і Москва відновлює воєнні операції ще до того, як гарантії будуть оформлені. “Нам поки що важко зібрати наші гарантії безпеки у щось цілісне, – зазначив один з українських співрозмовників. – Багато речей їм не подобається”.
Українські посадовці відверто незадоволені пропозиціями. Один з них назвав те, що формується, “дуже поганою угодою”, яка віддає Москві “багато”. Москва тим часом діє з позиції впевненості. 7 травня помічник Путіна Юрій Ушаков відкинув ідею ще одного раунду тристоронніх переговорів РФ – Україна – США, поки Київ не погодиться на територіальні вимоги Москви. “Києву треба зробити лише один значущий крок, після якого, по-перше, припиняться бойові дії, а по-друге, відкриється шлях до серйозного обговорення довгострокового врегулювання”, – заявив Ушаков, маючи на увазі вихід України з Донбасу.
За словами одного з українських чиновників, Вашингтон нарощуватиме тиск на Київ у міру того, як Білий дім шукатиме зовнішньополітичні перемоги перед листопадовими виборами в США та на тлі зростаючої нестабільності на Близькому Сході. “Зараз почнеться ескалація, бо у них вибори, – сказав чиновник. – Орієнтовно у травні, червні чи липні – залежно від того, як розвиватимуться події з Іраном”.