Західні ЗМІ останнім часом активно поширюють повідомлення про нібито посилену охорону Володимира Путіна та страх Кремля перед спробою державного перевороту. Британський журнал Spectator у колонці експерта з російської політики Марка Галеотті ставить ці твердження під сумнів і припускає, що йдеться радше про психологічну операцію проти російської еліти, ніж про реальну загрозу.
Як передає “Хвиля”, про це повідомляє Spectator.
За даними анонімного “європейського розвідувального відомства”, з початку березня охорону Путіна різко посилили – не лише через українські дрони, а й через побоювання змови. Конкретно називається ім’я Сергія Шойгу – колишнього міністра оборони, а нині секретаря Ради безпеки РФ, який нібито “пов’язаний з ризиком перевороту, оскільки зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні”.
Галеотті визнає, що частина цих тверджень виглядає правдоподібно. Літній Путін справді може побоюватися прямого українського удару, а Федеральна служба охорони (ФСО) “професійно параноїдальна” і реагує на занепокоєння охоронюваної особи. Скорочення параду на День Перемоги в Москві у суботу, ймовірно, теж пов’язане з небажанням створювати очевидну ціль для українських атак.
Проте сама ідея удару Києва по Путіну не витримує перевірки, вважає експерт. На початку війни Москва намагалася вбити Володимира Зеленського, але відтоді діє неформальний двосторонній мораторій на удари по вищому керівництву противника. “Якби Київ націлився на Путіна, не кажучи вже про вбивство, він міг би очікувати жорстокої відплати”, – пише Галеотті.
Розмови про переворот, на думку автора, виглядають ще менш переконливо. Російська силова система влаштована так, щоб мінімізувати таку загрозу: різні військові й воєнізовані структури балансують одна одну, а ФСО укомплектована лояльними до Путіна людьми й має повноваження стежити за ким завгодно.
Галеотті нагадує заколот Євгенія Пригожина і “Вагнера” 2023 року – але називає це саме заколотом, а не переворотом. Метою тоді було не повалити президента, а змусити його відмовитися від підтримки Шойгу. До того ж близько 2 тисяч бійців, які наближалися до Москви, не мали жодних шансів узяти столицю.
Зображення Шойгу як потенційного путчиста експерт називає “сміховинним”. Колишній міністр оборони сам потрапив під вогонь критики у військовому середовищі за провалений початок вторгнення та подальші помилки командування. Його людей у відомстві системно знімають, переслідують або звільняють. Навіть начальник Генштабу Валерій Герасимов, якого свого часу призначив сам Шойгу, демонстративно дистанціювався від нього.
За словами Галеотті, важко уявити, що Шойгу має авторитет і кредит довіри у вищому командуванні для організації перевороту. Тим більше – простір для дій без того, щоб одразу потрапити на радар ДВКР, військової контррозвідки ФСБ. Ця структура попри назву займається радше стеженням за самими військовими, ніж їх захистом від іноземних шпигунів.
Експерт додає, що навіть ті твердження про охорону Путіна, які можна перевірити ззовні, виглядають сумнівно. Всупереч повідомленням про скорочення публічної активності, президент РФ продовжує проводити заходи – зокрема нещодавно зустрівся з міністром закордонних справ Ірану в Санкт-Петербурзі.
Галеотті порівнює нинішні твердження з нещодавньою шведською доповіддю, яка “значно перебільшила тиск на російську економіку”. На його думку, в Європі є відчайдушний попит на якесь чудесне завершення війни в Україні – повалення Путіна або крах Росії зсередини ідеально вписуються в цей запит. Розвідки часто піддаються спокусі давати своїм господарям те, що ті хочуть, а не те, що їм потрібно знати.
Втім, експерт допускає й інше пояснення. НАТО, як стало відомо, зустрічається з продюсерами кіно і телебачення для впливу на їхній контент – і поширення подібних чуток теж може бути цілеспрямованою дезінформацією. Мета – закласти ідеї в голови, змусити Путіна повернутися проти Шойгу, який є його особистим другом, а решту еліти – замислитися, чи не виявляться вони наступними.