Знаменитий супервулкан Єллоустоун може мати зовсім інше джерело активності, ніж вважалося раніше. Нове дослідження змінює уявлення про процеси, що відбуваються під ним.
Про це повідомляє Live Science.
Вчені створили тривимірну модель, яка враховує рух тектонічних плит у західній частині Північної Америки, будову мантії під Єллоустоуном та структуру літосфери — твердої оболонки Землі.
Результати показали, що нагрівання магматичних резервуарів може відбуватися без участі мантійного шлейфу — потоку гарячої породи з глибин планети. Натомість ключову роль відіграють процеси у верхніх шарах Землі.
Зокрема, під Єллоустоуном діють дві протилежні сили. Перша пов’язана з різною щільністю літосфери, що спричиняє її розтягування у напрямку західного узбережжя США. Друга — це занурення залишків давньої Фараллонської плити, яке тягне нижні шари кори вниз і змінює нахил вулканічної системи.
Як пояснюють дослідники, взаємодія цих процесів створює умови для формування каналів, якими магма піднімається до поверхні. Таким чином, рух магми контролюється не глибинними джерелами, а тектонічною активністю.
Науковці, які не брали участі в дослідженні, зазначають, що нова модель допомагає пояснити, чому магма рухається конкретним маршрутом — із південного заходу до північного сходу під кальдерою.
Водночас дослідники наголошують, що розуміння цих процесів важливе для прогнозування майбутньої активності вулкана, адже різні моделі передбачають різні сценарії його розвитку.
Єллоустоун залишається однією з найпотужніших вулканічних систем на планеті. За останні 2,1 мільйона років тут сталося три великі виверження, останнє з яких відбулося приблизно 631 тисячу років тому та сформувало кальдеру діаметром понад 50 кілометрів.
Дослідники також зазначають, що подібний підхід може бути застосований і до інших небезпечних вулканів у світі, зокрема в районах Тоба, Таупо та на північному сході Китаю.