Група дослідників поставила під сумнів класичне уявлення про походження сучасної людини від однієї ізольованої популяції в Африці. Генетичний аналіз показав що людство сформувалося завдяки складній мережі взаємодій між багатьма групами по всьому континенту.
Про це пише Science Daily.
Вчені під керівництвом професорки Бренни Хенн порівняли геноми сучасних африканців із рештками ранніх Homo sapiens. Результати дослідження замінюють традиційне генеалогічне дерево моделлю тісно пов’язаних гілок. Виявилося що коріння людства було широко поширене географічно та генетично ще 120–135 тисяч років тому.
Аналіз базувався на 44 нових геномах представників народу нама в південній Африці. Це корінне населення має надзвичайно високий рівень генетичного різноманіття. Дані підтвердили що задовго до розділення ранні популяції людей постійно обмінювалися генами протягом сотень тисяч років.
Нова мережева модель пояснює варіативність людського виду значно краще за попередні теорії. Тільки від 1 до 4% генетичної різниці сьогодні можна простежити до конкретних прабатьківських стовбурів. Це означає що люди сформувалися внаслідок тривалої взаємодії багатьох груп а не через поодиноку подію в одному місці.
Подальші відкриття 2024 та 2025 років лише підкріпили ці висновки. Зокрема вчені виявили що стародавні південноафриканці мали генетичне різноманіття яке виходить за межі діапазону сучасних людей. Людство виявилося результатом глибокого африканського різноманіття та нескінченних міграцій по всьому континенту.
