Нове дослідження затопленого сухопутного мосту між Британією та Європою, відомого як Доггерленд, докорінно змінило уявлення про доісторичну екологію регіону. Виявилося, що густі ліси з’явилися на цій території значно раніше, ніж вважали вчені, що робило цей масив суші ідеальним місцем для постійного проживання давніх людей, а не просто маршрутом для міграції.
Про це повідомляє Експерт з посиланням на BBC Wildlife Magazine та офіційні результати дослідження фахівців Університету Воріка.
Детальний аналіз стародавньої ДНК із відкладень на дні моря показав, що вже 16 000 років тому в Доггерленді активно росли дуби, в’язи та ліщина. Це відкриття зсуває попередні прогнози на кілька тисяч років у минуле.
Найбільшою несподіванкою для команди дослідників стало виявлення слідів дерева Pterocarya, яке є близьким родичем горіха. Раніше наука була впевнена, що цей вид зник із північно-західної частини Європи ще 400 000 років тому.
Наявність таких розгалужених лісових біотопів свідчить про те, що дерева змогли надзвичайно швидко заселити територію після завершення останнього льодовикового максимуму, який тривав приблизно 20 000 років тому.
Ці ліси забезпечували багаті екологічні ресурси не лише для людей, а й для численних тварин, таких як благородні олені, кабани, бобри та ведмеді. Вчені переконані, що природні багатства Доггерленду були достатніми для підтримки життєдіяльності кількох великих громад епохи раннього мезоліту.
Довгий час Доггерленд описували лише як тимчасовий «сухопутний міст», що мав значення виключно як шлях для заселення Британських островів. Сьогодні ж історики та археологи розуміють, що цей регіон був повноцінним центром цивілізації, який слугував притулком для рослин і тварин протягом багатьох тисячоліть.
Цей «загублений світ» остаточно пішов під воду лише близько 7 000 років тому, залишивши по собі лише приховані під мулом Північного моря генетичні сліди.
Хронологія затопленого сухопутного масиву
Історія Доггерленду розпочалася з завершення піку останнього льодовикового періоду близько 20 000 років тому, після чого природа почала стрімко відновлюватися. Вже за чотири тисячоліття тут сформувалися густі змішані ліси, а 10 000 років тому спостерігався пік заселення регіону людськими громадами.
Процес затоплення значно прискорився приблизно 8 200 років тому через масштабне цунамі Стурегга, і врешті-решт, близько 7 000 років тому, Доггерленд повністю зник з мап, ставши дном Північного моря.