У Росії набирає обертів хвиля конфіскацій великого бізнесу під приводом антикорупційних справ. Під удар уже потрапили активи на мільярди доларів, а серед найбагатших росіян зростає занепокоєння щодо власного майбутнього.
Про це пише Bloomberg.
Російська влада дедалі активніше використовує механізм вилучення активів у великих бізнесменів. За оцінками агентства, антикорупційні позови стали одним із головних інструментів перерозподілу власності на користь держави та наближених до неї структур.
Одним із найгучніших прикладів став засновник агрохолдингу “Русагро” Вадим Мошкович. Бізнесмен, який у різні роки займався торгівлею, нерухомістю та аграрним сектором, втратив 49% сімейної частки в компанії після рішення московського суду.
Прокуратура заявила, що під час роботи у верхній палаті російського парламенту в 2006–2014 роках він нібито поєднував державну службу з підприємницькою діяльністю та використовував політичний статус для отримання вигоди.
Невдовзі після конфіскації аграрні активи бізнесмена передали під управління структури, пов’язаної з державним “Россельхозбанком”.
За даними Bloomberg, минулого року в Росії вилучили активи на суму 1,1 трильйона рублів, або близько 15,1 мільярда доларів, у межах антикорупційних справ. Це приблизно у вісім разів більше, ніж роком раніше, і становить близько третини всіх конфіскацій майна, здійснених державою у 2025 році.
Керуючий партнер TriTrace Investigations Ілля Шуманов заявив, що антикорупційні позови дедалі частіше використовуються не лише як інструмент боротьби з корупцією, а й для передачі активів під контроль держави.
Новий етап кампанії почався після рішення Конституційного суду РФ у 2024 році. Суд постановив, що десятирічний строк давності не поширюється на майно посадовців, яких визнають причетними до корупції.
Серед російських багатіїв занепокоєння посилилося ще після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Частина бізнесменів намагалася домогтися встановлення чітких строків для перегляду приватизаційних угод 1990-х років.
У травні Державна дума схвалила законопроєкт про десятирічний строк позовної давності для таких справ. Однак це правило не поширюється на антикорупційні провадження проти нинішніх і колишніх чиновників.
Ще одним прикладом став бізнесмен Костянтин Струков, який контролював активи у сфері золотодобування та сільського господарства. Попри багаторічну лояльність до влади та членство в партії “Єдина Росія”, він також втратив свою бізнес-імперію після антикорупційних звинувачень.
За словами наукової співробітниці Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марії Снєгової, система влади Володимира Путіна тримається на поєднанні заохочень і покарань для ключових учасників політичної та економічної системи.
Bloomberg зазначає, що через великі витрати на війну російська влада стикається з труднощами під час продажу конфіскованих активів. Зокрема, у травні двічі не вдалося реалізувати майже 67% акцій золотодобувної компанії “Южуралзолото”, які раніше належали Струкову.
Складнощі виникли й під час продажу московського аеропорту Домодєдово. Після невдалого першого аукціону актив довелося продати приблизно за половину початкової вартості.
На цьому тлі багато заможних росіян побоюються, що їхній бізнес може стати наступною ціллю для держави.