Медоносні бджоли продемонстрували здатність розпізнавати людські обличчя та запам’ятовувати їх на кілька днів. Відкриття показало, що для складної обробки візуальної інформації не обов’язково потрібен великий мозок.
Про це пише Space Daily.
Тривалий час науковці вважали, що розпізнавання облич потребує складних нейронних структур і значних ресурсів мозку. Саме тому особливий інтерес викликали результати експериментів із медоносними бджолами, мозок яких містить лише близько 960 тисяч нейронів.
Під час дослідження вчені використали фотографії людських облич, які зазвичай застосовують у психологічних тестах. Щоб виключити сторонні підказки, знімки обрізали до рівня обличчя та шиї, а також зробили однаковими фон і освітлення.
Оскільки бджоли не мають еволюційного досвіду взаємодії з людьми, дослідники використали систему винагород. Одне обличчя пов’язали з краплею солодкого розчину сахарози, а інші фотографії — з гірким розчином хініну.
Після кількох тренувань комахи почали впевнено обирати саме правильне фото та уникати інших варіантів. Для перевірки результатів фінальні випробування проводили вже без солодкої винагороди.
Навіть без підкріплення бджоли продовжували летіти до потрібного зображення з точністю від 80 до 90%. Крім того, вони зберігали отриману інформацію в пам’яті щонайменше протягом двох днів.
Подальший аналіз показав ще цікавішу особливість. Виявилося, що бджоли не просто запам’ятовують окремі риси, а оцінюють взаємне розташування очей, носа та рота.
Коли дослідники змінили розташування цих елементів, комахи перестали впізнавати знайоме обличчя, хоча всі деталі залишилися на місці. Такий принцип називають конфігуративною обробкою зображень, і саме його використовує людський мозок під час розпізнавання людей.
Дослідник Мартін Джурфа зазначив, що особливо вражає здатність настільки маленького мозку виконувати завдання, для яких у людини існують спеціалізовані ділянки мозку.
Науковці вважають, що механізми обробки інформації, які використовують бджоли, можуть допомогти у створенні нових систем штучного інтелекту. Особливо це стосується технологій, які повинні працювати на пристроях з обмеженими обчислювальними можливостями.
