В Україні готують масштабні зміни у сфері доступу до фінансової інформації. У парламенті планують розглянути урядовий законопроєкт №14327, який передбачає створення централізованої бази даних про банківські рахунки та сейфи громадян.
Цей крок є частиною підготовки країни до приєднання до єдиної європейської платіжної системи SEPA. Про те, які саме дані стануть доступними державі та хто отримає до них ключ, повідомляє Експерт.
Формування бази даних про рахунки та сейфи
Новий реєстр фіксуватиме інформацію про всі відкриті рахунки та індивідуальні банківські сейфи фізичних осіб. У документі зазначено, що база не міститиме відомостей про конкретні залишки коштів на рахунках більшості громадян.
Проте державні органи бачитимуть, у якій саме установі особа обслуговується та коли було відкрито рахунок. Адмініструванням цієї системи займатиметься Міністерство фінансів.
Доступ до відомостей отримає широке коло структур: податкова служба, СБУ, НАБУ, ДБР, поліція та прокуратура. Це робить структуру фінансових активів громадян значно прозорішою для контролюючих органів.
Посилення контролю за отримувачами соцвиплат
Для осіб, які претендують на державну допомогу або вже отримують соціальні виплати, правила будуть ще суворішими. Для цієї категорії громадян конфіденційність фінансових даних суттєво обмежать.
Банки будуть зобов’язані передавати Мінфіну повну інформацію, включаючи залишки на рахунках та історію операцій. Таким чином держава планує перевіряти доцільність нарахування пільг та субсидій.
Мета таких заходів — виявити тих, хто має приховані доходи, але продовжує користуватися бюджетною підтримкою.
Інтеграція в SEPA та вигоди для бізнесу
Попри посилення контролю, приєднання до системи SEPA має принести відчутні економічні вигоди. Інтеграція дозволить українцям здійснювати швидші та значно дешевші перекази в євро між країнами Європи.
Для українських підприємців це відкриває шлях до ринку, що налічує понад 500 мільйонів потенційних клієнтів. Спрощення розрахунків із європейськими партнерами має стати поштовхом для розвитку експорту.
Фактично Україна обирає шлях повної фінансової прозорості в обмін на інтеграцію до європейської платіжної зони.
