Українська академічна спільнота опинилася в центрі гучного скандалу. Професор Київської школи економіки (KSE) Ігор Сердюк провів блискучий експеримент, який довів: деякі фахові видання України публікують будь-що, аби лише було сплачено «внесок».
Лише пів години роботи з ChatGPT та 1200 гривень знадобилося, щоб у поважному науковому журналі з’явилася стаття про неіснучу державу. Про деталі цього викриття інформує Експерт.
Країна Муріноа: як вигадка стала «науковим досвідом»
Для експерименту професор обрав назву «Продовольча безпека малих острівних держав в умовах постколоніального тиску: досвід Республіки Муріноа та уроки для України». У тексті детально описувалася історія вигаданого острова, який нібито здобув незалежність від Франції у 1946 році.
Автором «дослідження» став неіснуючий історик Василь Сокаленко з такого ж вигаданого волинського музею. Найцікавіше, що в англомовній анотації Ігор Сердюк прямо написав, що Муріноа — це фейкова країна. Проте редакція журналу «Національні інтереси України» прийняла статтю до друку лише за сім хвилин після подання.
Сім хвилин замість місяців рецензування
Згідно з державними стандартами, наукова стаття категорії «Б» має проходити суворе рецензування незалежними експертами. Процес зазвичай триває тижнями: перевіряються джерела, новизна та етика. У цьому випадку статтю опублікували в першому номері за 2026 рік одразу після оплати 1200 гривень.
Професор Сердюк пояснив, що надихнувся спамом від «фабрик наукових журналів», які пропонують швидкі публікації для виконання формальних вимог МОН. Цей експеримент став відповіддю на деградацію системи наукових звань, де головним є не зміст, а наявність папірця.
Хто стоїть за журналом
Видання «Національні інтереси України» — це не просто аматорський листок. Це фаховий журнал, де публікувалися такі відомі особи як Валерій Залужний та Давид Арахамія.
За даними розслідувачів «Бабеля» та Bihus.Info, видавничу групу очолює Ірина Жукова. Вона відома тим, що була опоненткою на захисті скандальної дисертації Іллі Киви і дала його роботі позитивний відгук. Після звернення журналістів пані Жукова відмовилася від коментарів та заблокувала контакти.
Наслідки для української науки
Станом на 3 березня редакція поспіхом відкликала статтю про Муріноа. Однак цей випадок уже став символом глибокої кризи: якщо «фаховий» журнал публікує згенеровану штучним інтелектом вигадку без жодної перевірки, то чи можна довіряти іншим дисертаціям, що захищаються на основі таких публікацій?
Цей кейс вкотре підіймає питання про необхідність реальної реформи наукової сфери, де якість дослідження має стояти вище за кількість сплачених публікаційних внесків.