За словами орнітолога Віталія Казанника, причин цього кілька. По-перше, у містах птахи майже не з’являються через нестачу їжі. Взимку снігурі харчуються ягодами калини та горобини, бруньками і насінням дерев, таких як ясен чи клен. А сучасні міста стали біднішими на такі рослини, зазначає освітньо-природнича організація «Зелений Ліхтарик».
Ще одна причина — шум і людський рух. Машини, гучні вулиці та велика кількість людей розлякують снігурів. Крім того, дерев у містах значно менше, тож сховатися пернатим стало складніше.
Натомість у парках снігурів ще можна побачити, навіть у центрі міста: там більше дерев, кущів та ягід. А на прилеглих вулицях їх майже немає.
Птахоспоглядальниця Діана з Facebook-сторінки Diana’s Birdwatching пояснює, що зникненню снігурів сприяє й тепліша погода. У 80–90-х та на початку 2000-х зими були суворіші: коли морози сягали -20°C, птахам було важко знайти їжу в лісі, і вони наближалися до міст, де люди підгодовували їх. Сьогодні ж завдяки м’якшим зимам снігурі залишаються у лісах і рідше підлітають до людських осель.
Авторка YouTube-каналу «Вайб Планети» додає, що кліматичні зміни також змістили межі зимового ареалу снігурів далі на північ. Конкуренція з іншими міськими птахами, як горобці та синиці, теж впливає на їхню присутність у містах: синиці легше адаптуються до шуму та браку природної їжі, а снігур залишається лісовим птахом за своєю природою.
Науковці фіксують зменшення чисельності снігурів у центральних і південних регіонах України. Північні популяції наразі стабільні. Однією з причин є також вирубка лісів і «впорядкування» природних насаджень: навіть дрібні дерева, які слугували їжею та притулком, знищують лісники.
Як зберегти снігурів у містах та селах
Щоб птахи залишалися поруч, варто садити горобину, калину, бузину, ясен, залишати дикі кущі біля парканів і в парках. Природа не повинна бути ідеальною — вона має залишатися живою.
Взимку на подвір’ях і в садках можна підгодовувати снігурів: насіння ясена та клена, шматочки яблук і груш, кетяги калини та горобини, ягоди глоду, крушини, черемхи, чорної бузини. Важливо уникати блискучих вікон і скла поруч із деревами, аби птахи не розбивалися, і не використовувати хімікати, які можуть потрапити у їхній корм.
Снігурі — тільки зимові птахи
Помилково вважають, що снігурі живуть лише взимку. Їхню назву пов’язують зі снігом, але в латинській мові pyrrhula означає «вогняний». Насправді птахи живуть у лісах цілий рік, але стають помітними лише з настанням холодів: закінчуються ягоди, і вони шукають їжу ближче до людей.
Влітку снігурі ховаються у кронах дерев, віддаючи перевагу змішаним і хвойним лісам, де багато трави і чагарників. Їхній голос тихий, а політ обережний — тому побачити їх непросто.
Гніздяться вони переважно у Карпатах і на Поліссі, зимують по всій Україні. Північні птахи на зиму мігрують на південь, а південні залишаються ближче до місць гніздування.
Що ще варто знати про снігурів
Снігурі — дрібні птахи з сімейства в’юркових, досягають 18 см у довжину, вага 28–35 г, розмах крил 25 см. Їхній широкий конусоподібний дзьоб дозволяє легко видобувати насіння та дробити його. Лапи трипалі — зручно триматися на гілках.
Червоногруде забарвлення самця допомагає привертати увагу самок, тоді як самки мають скромне сірувате оперення. Молоді самці спочатку схожі на самок, а пташенята — вохристо-коричневі.
Снігурі тримаються невеликими зграйками по 7–10 особин, сидячи нерухомо між короткими перельотами до їжі. Шлюбний період починається з березня: самка будує гніздо і насиджує 4–5 яєць, самець її годує та охороняє.
В дикій природі снігурі живуть 15–17 років, але нестача їжі та хижаки скорочують їхнє життя. В Україні ці птахи поширені майже по всій Європі та Азії, уникаючи лише крайніх північних і південних регіонів.