Пояс вірності – це один з найстійкіших образів, пов’язаних із Середньовіччям. Його регулярно показують у фільмах, серіалах і популярних книжках як символ тотального контролю над жінками в епоху хрестових походів. За легендою, чоловіки нібито замикали своїх дружин у металеві “обладунки”, вирушаючи на війну. Проте сучасні історики стверджують, що пояси цнотливості – це історичний міф.
Як пояснює професор германістики Університету Аризони Альбрехт Классен, який присвятив цій темі окреме дослідження, жодних переконливих доказів реального використання поясів вірності в Середньовіччі не існує. Це один з найяскравіших прикладів історичного міфу, який повторювали так часто, що він почав сприйматися як факт.
За словами Классена, письмові згадки про пояси цнотливості в європейських текстах справді трапляються, але майже завжди в алегоричному або сатиричному контексті. У богословських працях 11-13 століть цей образ використовувався як метафора духовної чистоти, а не як опис реального предмета. Найдавніше відоме зображення пояса вірності з’являється у 1405 році в трактаті Bellifortis Конрада Кізера. Однак цей пояс вірності стоїть поряд із фантастичними військовими машинами та жартівливими винаходами.
Найдавніший малюнок поясу вірності. 1405 рік
Фізичні експонати нібито поясів цнотливості, які можна побачити в деяких музеях, також вводять в оману. За висновками дослідників і Британського музею, більшість з них були виготовлені значно пізніше, у проміжку 18-19 століть. Крім того, це зазвичай були курйозні аксесуари для колекціонерів або провокаційні жарти вікторіанської епохи, які були одержимі “темним” образом Середньовіччя.
Пояс вірності в одному з музеїв
Наприклад, в одному з прикладів у книзі Классена з металевої передньої частини пояса вірності вибите маленьке серце, а отвір, який призначений для дефекації, має форму квітки. Як пояснює вчений, це надто мило, щоб бути правдою.
Отже, пояс цнотливості — не реалія середньовічного життя, а пізніший культурний конструкт.