Українці, які залишили країну і не оновили свої дані, тепер стикаються зі значно суворішими наслідками. Починаючи з січня 2026 року, держава фактично активувала систему, що обмежує цивільні, юридичні та фінансові права тих, хто не зареєстрований у базі даних «Оберіг» через «Резерв+».
Перебування за межами України більше не є законним виправданням. Чоловіки віком від 18 до 60 років повинні підтримувати свої особисті дані в актуальному стані незалежно від їхнього місцезнаходження.
З 1 січня 2026 року цифрові повідомлення, що надсилаються через офіційні системи, юридично прирівнюються до традиційних паперових повісток. Недотримання цієї вимоги автоматично класифікує людину як порушника правил військової реєстрації.
Однією з важливих змін є те, що адміністративні справи тепер можуть бути порушені віддалено. Влада більше не вимагає фізичної присутності людини в Україні для початку розгляду чи накладення штрафів.
Найбільш делікатне обмеження стосується консульських послуг. Українські посольства та консульства можуть відмовити у видачі або продовженні паспортів, якщо у чоловіка немає QR-коду в системі «Резерв+».
Крім того, доступ до нотаріальних послуг, включаючи довіреність, посвідчення документів та дозволи на виїзд, може бути припинено. Це створює серйозні ризики для українців, які мешкають у ЄС, де законне проживання чи тимчасовий захист часто залежить від наявності чинного паспорта.
Фінансові санкції додають ще один рівень тиску. Порушення правил військової реєстрації можуть спричинити штрафи у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень. Після ухвалення рішення автоматично починається виконавче провадження.
Це може призвести до заморожування банківських рахунків, блокування платіжних карток та обмежень на майно. Нерухомість та транспортні засоби можуть бути конфісковані та не можуть бути продані або перереєстровані до вирішення питання.
Юридичні експерти дедалі частіше висловлюють стурбованість. Вони стверджують, що заочні санкції значно обмежують можливості людини захистити себе, а блокування консульських послуг може суперечити конституційним гарантіям.
Однак судова практика у 2026 році показує чітку тенденцію: судді все частіше стають на бік ТЦК та СП, приймаючи цифрові записи та електронні повідомлення як достатній юридичний доказ.