Система мобілізації в Україні найближчим часом може зазнати серйозних змін. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №14320, який передбачає масштабну реформу роботи селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Йдеться не про формальні виправлення, а про перерозподіл реальних повноважень на місцях — з прямим впливом на військовий облік, заклик та мобілізаційну підготовку. Мета документа – усунути системні прогалини, які роками заважали ефективній роботі ТЦК у громадах, особливо у сільській місцевості.
У чому слабкість моделі, що діє
На сьогоднішній день у структурі районних ТЦК функціонують 344 відокремлені підрозділи, які фактично працюють «на землі», але при цьому не мають повноцінного юридичного статусу. Їхні керівники формально не вважаються начальниками ТЦК, а отже, позбавлені значної частини управлінських прав.
У результаті складається парадоксальна ситуація: підрозділи виконують мобілізаційні завдання, але не можуть самостійно ухвалювати ключові рішення. Вони не мають права оформляти накази про заклик, видавати офіційні довідки, розглядати адміністративні порушення у сфері військового обліку. Більшість процедур потребує узгодження на районному чи обласному рівні, що суттєво уповільнює процеси.
Що змінює законопроект №14320
Документ пропонує створити повноцінні селищні ТЦК на базі існуючих підрозділів та наділити їх статусом органів військового управління.
Основні нововведення мають такий вигляд: селищні ТЦК офіційно визнаються структурами, які відповідають за виконання громадянами військового обов’язку. Це означає, що рішення прийматимуть безпосередньо на місцях, без постійної залежності від вищих інстанцій.
Розширення повноважень у сфері мобілізації
Керівники таких ТЦК отримають право самостійно оформлювати заклик та мобілізацію, видавати накази, видавати довідки та приймати рішення у межах своєї компетенції.
Адміністративні функції
Вперше селищні ТЦК матимуть змогу розглядати адміністративні правопорушення, пов’язані з військовим обліком — раніше ці повноваження були для них недоступні.
Робота з Єдиним реєстром
Одна з ключових змін — доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Це посилить контроль за актуальністю даних та скоротить кількість «втрачених» облікових записів у громадах.
Чому це посилює мобілізацію на місцях
Фактично держава робить ставку на децентралізацію мобілізаційних процесів, але за жорсткого нормативного регулювання. Села та селища більше не випадатимуть із загальної системи військового обліку.
Автори ініціативи прямо вказують: реформа має підвищити ефективність мобілізації, упорядкувати документацію та встановити єдині правила для всіх громад — незалежно від їхнього розміру та віддаленості.
Чи означає це, що «мобілізують усіх»
Сам собою законопроект не змінює критерії мобілізації. Він не скасовує відстрочки та не розширює перелік осіб, які підлягають заклику. Йдеться не про нові категорії мобілізованих, а про підвищення керованості та прозорості системи.
Однак ключовий момент в іншому: уникати обліку, губитися в документах або роками не оновлювати дані значно складніше.
Що далі
Законопроект рекомендований для прийняття за основу. Попереду – доопрацювання, внесення правок та друге читання. Проте вже зараз ясно: роль селищних ТЦК у системі мобілізації суттєво зростає.
Для держави це спроба навести лад у військовому обліку.
Для громадян — сигнал про те, що мобілізаційна система стає більш жорсткою, швидкою та максимально наближеною до кожного населеного пункту.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».