Найновіша модель ChatGPT почала посилатися на Grokipedia — онлайн-енциклопедію, створену компанією Ілона Маска xAI. За результатами тестів The Guardian, GPT-5.2 дев’ять разів цитувала Grokipedia у відповідях на понад десяток запитань. Експерти застерігають, що така практика може підвищити рівень дезінформації.
Grokipedia запустили в жовтні минулого року як альтернативу Вікіпедії, яка створюється без прямого редагування людиною. Платформу критикують за грубі фактичні помилки, ознаки політичної упередженості та відсутність академічних стандартів.
Тестувальники Guardian ставили політичні та історичні питання ChatGPT, зокрема, щодо структури влади в Ірані та діяльність заперечувачів Голокосту. Модель посилалася на Grokipedia, відповідаючи на запити про зарплати воєнізованих сил Басідж, власність Фонду Мостазафан та біографію британського історика Річарда Еванса.
Guardian зазначає, що ChatGPT не цитував Grokipedia у відповідях на прямі запити з уже відомою дезінформацією. Водночас посилання на цю енциклопедію з’являлися у відповідях на менш відомі або вузькі теми.
Зокрема, ChatGPT повторив твердження Grokipedia про зв’язки компанії MTN-Irancell з офісом верховного лідера Ірану, які нібито більш переконливі, ніж у Вікіпедії. Також модель відтворила інформацію про діяльність Річарда Еванса, яку раніше спростувала Guardian.
“ChatGPT має на меті використовувати широкий спектр загальнодоступних джерел та точок зору. Ми застосовуємо фільтри безпеки, щоб зменшити ризик появи посилань, пов’язаних із серйозною шкодою”, — заявив речник OpenAI.
GPT-5.2 — не єдина модель, що, ймовірно, бере дані з Grokipedia. За неофіційними даними, на цю енциклопедію також посилався Claude від Anthropic у темах від нафтовидобутку до шотландського елю.
Дослідниця дезінформації Ніна Янкович зазначила, що матеріали Grokipedia, які вона аналізувала, “у кращому випадку спиралися на ненадійні джерела, у гіршому — навмисно дезінформували”. За її словами, цитування таких ресурсів може створювати ілюзію їхньої надійності для користувачів. Янкович також звернула увагу, що виправлення помилок у ШІ-системах відбувається повільно.
“Більшість людей не докладуть зусиль, щоб з’ясувати, де насправді криється правда”, — підсумувала дослідниця.
Речник xAI, компанії-розробника Grokipedia, у відповідь на запит Guardian щодо цієї теми заявив: “Брехня застарілих ЗМІ”.
Водночас Фонд Вікімедіа, що керує Wikipedia, офіційно монетизував доступ до своїх даних для навчання ШІ, уклавши угоди з Microsoft, Meta, Amazon, Perplexity та Mistral AI. Тепер техногіганти платитимуть за легальне використання понад 65 мільйонів статей через сервіс Wikimedia Enterprise, замість того щоб безплатно навантажувати сервери масовим збором даних.