Криза навколо Гренландії та тиск з боку адміністрації Дональда Трампа стали для Європи сигналом переглянути підхід до захисту суверенітету й територіальної цілісності. У Брюсселі дедалі чіткіше усвідомлюють: у світі, де великі держави відкрито ставлять під сумнів кордони, ЄС і НАТО мають діяти жорсткіше та єдиніше, пише The New York Times.
Територіальна цілісність як “червона лінія”
Суверенітет і непорушність кордонів залишаються фундаментальними принципами європейського проєкту, сформованого після Другої світової війни. Саме ці норми, на думку європейських лідерів і експертів, нині одночасно підривають як Росія, так і Сполучені Штати.
Росія продовжує війну проти України, суверенітет якої визнавала у міжнародних договорах. Водночас США висунули вимоги до Данії щодо Гренландії – автономної території, що входить до складу королівства та є союзником ЄС і НАТО.
Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі європейські країни, об’єднавшись навколо принципу територіальної цілісності та пригрозивши серйозними економічними контрзаходами, домоглися фактичного відступу Дональда Трампа від ідеї анексії Гренландії.
“Те, що кордони можуть бути змінені силою або загрозою сили, підриває самі основи європейської безпеки”, – заявив керівник брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла Ян Лессер.
Європа між великими державами
Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард зазначив, що Європа змушена наново переосмислювати значення суверенітету в умовах тиску з боку США, Росії та Китаю.
За його словами, ЄС більше не здатен гарантувати дотримання правил у глобальному масштабі, але може захистити їх усередині Європи. Саме тому питання України та Гренландії стали принциповими.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у Давосі заявив, що післявоєнний міжнародний порядок фактично зруйнований. Середні держави, за його словами, змушені створювати нові альянси, адже великі країни дедалі частіше використовують торгівлю, тарифи та фінансову інфраструктуру як інструменти тиску.
“Коли правила більше не захищають вас, ви повинні захищати себе”, – наголосив Карні.
Україна і Гренландія
Європейські країни відмовилися підтримати вимоги США щодо територіальних поступок України Росії та наполягають, що навіть у разі припинення війни жодна окупація не буде визнана законною – включно з Кримом.
ЄС також перевершив США за обсягами фінансової та військової допомоги Україні та нещодавно погодив новий пакет підтримки на 90 мільярдів євро.
У випадку з Гренландією Європа продемонструвала солідарність із Данією, що, за оцінками експертів, стало ключовим чинником відступу Вашингтона.
Тарифи як інструмент стримування
Після погроз з боку Трампа Євросоюз підготував пакет контртарифів на американські товари на суму 93 мільярди євро. Перспектива цих заходів сколихнула фінансові ринки та, за словами Марка Леонарда, змусила Білий дім змінити тон.
Після переговорів із генсеком НАТО Марком Рютте Дональд Трамп заявив про “рамки угоди” щодо Гренландії та відмовився від негайного запровадження тарифів.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підсумувала кризу як важливий тактичний урок у відносинах зі США.
“Твердість, готовність, поінформованість і єдність виявилися ефективними. Саме такого підходу Європі слід дотримуватися й надалі”, – заявила вона.