У Коньянському басейні в Центральній Анатолії зафіксували активне просідання земної поверхні — попри те, що навколишнє плато мільйони років стабільно піднімається. Нове дослідження, проведене на основі супутникових вимірювань GNSS та InSAR, підтвердило: осідання відбувається саме в центральній частині басейну й не пов’язане з рухами вздовж розломів.
Про це повідомило видання The Times of India.
Науковці поєднали супутникові дані із сейсмічними зображеннями, аналізом сили тяжіння та лабораторними моделями. Результати вказують на процеси, що походять з глибин літосфери. Під басейном зафіксували сейсмічні аномалії на глибині 50–80 км — ділянку щільнішої та холоднішої літосфери, яка може опускатися в мантію.
Такий механізм називають літосферним крапельним потоком: коли важчі нижні шари літосфери відриваються й занурюються вглиб, вони здатні «тягнути» кору вниз. Саме це, за висновками дослідників, і спричиняє нинішнє просідання Коньянського басейну. Подібні процеси раніше спостерігали в Сьєрра-Неваді, на плато Альтіплано та Пуна.
У той час як усе Центрально-Анатолійське плато залишається піднятим — із товщиною кори до 40 км та середньою висотою близько 1,5–2 км — Коньянська западина поводиться інакше. Аналіз рельєфу показує локальне зниження поверхні до 280 метрів від розрахункових значень.
Науковці наголошують: такий тип просідання може бути пізньою фазою тривалого процесу зміни літосфери, який формує плато вже понад 10 мільйонів років. Нові дані демонструють, що навіть у «тихих» з тектонічної точки зору регіонах глибинні процеси мантії продовжують впливати на рельєф.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».

