Франція вкрай насторожено ставиться до того, що Німеччина вкладає ресурси в історичне переозброєння і нарощує військову міць, оскільки побоюється, що це порушить давній баланс сил на континенті.
Як пише Bloomberg, Берлін робить саме те, про що домовилися країни НАТО: він зобов’язався витратити понад 500 мільярдів євро на оборону до 2029 року, досягнувши мети з інвестування 3,5% ВВП у військові потреби на шість років раніше, ніж вимагав альянс.
Під час візиту до Берліна в грудні генеральний секретар НАТО Марк Рютте схвалив зростаючу військову міць Німеччини: “Це саме та рішучість, яка нам потрібна для забезпечення нашої безпеки. Німеччина подає приклад”.
Водночас чиновники в деяких європейських столицях насторожено ставляться до відродження Бундесверу як домінуючої сили – особливо на тлі того, що ультраправа націоналістична партія досягає рекордно високих рейтингів схвалення в Німеччині, зазначається в статті.
У Франції росте тривога
“У Франції, яка має одну з найпотужніших армій в Європі і єдиний у світі ядерний потенціал, розроблений всередині країни, панує шизофренічна атмосфера. З одного боку, є полегшення від того, що Німеччина нарощує оборонні зусилля. Але є й побоювання з приводу того, що німецька промисловість перевершить французький оборонний сектор, оскільки Париж усвідомлює, наскільки великі витрати може собі дозволити Берлін”, – пише Bloomberg.
Чотири французьких чиновники в коментарі виданню заявили, що існує загальне почуття занепокоєння з приводу зростаючої військової потужності Німеччини.
“Франція знаходиться в крихкому становищі, і той факт, що Німеччина з такою рішучістю вкладає кошти, безумовно, створить динаміку, яка може залишити нас на узбіччі дороги. Внутрішня нестабільність послаблює геополітичний вплив Франції”, – сказав французький член Європейського парламенту Франсуа-Ксав’є Белламі.
Центр європейської політики зміщується
Враховуючи роль Німеччини у попередніх європейських конфліктах, вона була задоволена тим, що залишалася у тіні у політиці. Однак тепер переозброєння зміщує центр тяжкості європейської політики до Берліна.
“У Європі існувала широко поширена думка, що Франція буде геополітичною державою, а Німеччина – економічною”, – сказала Клаудія Мейджор, старший віце-президент Фонду Маршалла. “Німеччина не хотіла бути політичним гігантом. Тепер Німеччина робить і те, і інше, а також докладає зусиль для зміцнення своєї нової могутності в Європі. Це ставить Францію в складне становище. Їхнє занепокоєння говорить більше про саму Францію, ніж про Німеччину”.
За канцлера Фрідріха Мерце Німеччина фактично скасувала жорсткі обмеження на запозичення для оборонних витрат, щоб вивільнити безпрецедентний потік коштів для переозброєння і стримування все більш ворожої Росії. При цьому небагато країн можуть зрівнятися з Німеччиною за швидкістю і обсягом. Історично провідні оборонні держави Європи – Франція, Італія та Іспанія – практично не мають бюджетних можливостей для збільшення витрат.