Вчені переглядають уявлення про те, як людина сприймає світ. Сучасні дослідження свідчать: замість звичних п’яти органів чуття ми можемо мати кілька десятків — від 22 до 33.
Про це повідомило видання Science Alert.
Учені наголошують: майже весь людський досвід є мультисенсорним. Ми не бачимо, не чуємо і не відчуваємо дотик окремо — ці сигнали надходять одночасно й поєднуються в єдине сприйняття. Саме тому запах може впливати на те, як ми оцінюємо текстуру предметів, а візуальні образи — змінювати сприйняття звуків.
Дослідження показують, що аромати здатні коригувати відчуття густини або насиченості їжі без зміни її складу. Так само запахи засобів для догляду можуть впливати на те, як ми сприймаємо стан волосся. Про такі взаємозв’язки розповідає професор Чарльз Спенс з Оксфордського університету, який зазначає: неврологи дедалі частіше говорять не про «п’ять почуттів», а про цілу мережу сенсорних систем.
До них належить, зокрема, пропріоцепція — відчуття положення власного тіла та кінцівок без зорового контролю. Відчуття рівноваги формується завдяки роботі вестибулярної системи у поєднанні із зором і пропріоцепцією. Інша система — інтероцепція — дозволяє людині відчувати внутрішні процеси організму: зміни серцевого ритму, голод або напруження.
Окремо науковці виділяють відчуття власної волі та відчуття власності тіла. У пацієнтів після інсульту ці механізми можуть порушуватися: людина здатна відчувати дотик у кінцівці, але сприймати її як «чужу», або ж вважати, що рух здійснює не вона сама.
Традиційні органи чуття також виявляються складнішими, ніж здається. Наприклад, дотик охоплює не лише контакт зі шкірою, а й біль, температуру, свербіж і тиск. Смак — це поєднання сигналів від рецепторів язика, нюху та дотику. Саме тому фруктові смаки не можна звести до простої комбінації солодкого, кислого чи гіркого: ми не маємо «рецепторів малини», а сприйняття таких смаків значною мірою формує нюх.
Запахи потрапляють до носової порожнини не лише під час вдиху, а й через носоглотку, коли ми жуємо або ковтаємо їжу. Дотик при цьому доповнює картину, формуючи вподобання щодо текстури — наприклад, рідких чи твердих продуктів.
На зір також впливають інші сенсорні системи. Під час зльоту літака людині може здаватися, що простір змінює форму, хоча оптичні параметри залишаються тими самими. Це результат поєднання зорових сигналів і роботи вестибулярного апарату.
Міждисциплінарні дослідження органів чуття ведуть філософи, нейробіологи та психологи. У межах проєкту «Переосмислення почуттів» науковці з’ясували, що зміна звуку кроків може впливати на відчуття ваги власного тіла, а особливості аудіогідів у музеях — допомагати відвідувачам запам’ятовувати більше візуальних деталей.
Окремі експерименти показали, що шум літака змінює сприйняття смаку: солодке, солоне й кисле відчуваються слабше, тоді як умамі майже не зазнає змін. Саме цим пояснюють популярність томатного соку під час авіаперельотів.
Учені підсумовують: органи чуття людини — це не набір окремих «каналів», а складна система, що постійно взаємодіє.