110 років тому затонув “Титанік”, але багато подробиць цієї трагедії стали відомі широкій аудиторії лише після катастрофи з батискафом “Титан” компанії OceanGate. Вчені зробили кілька відкриттів, які раніше були недоступні для громадськості, повідомляє Iflscience.
“Титанік” був найбільшим океанським лайнером свого часу і на момент спуску на воду вважався непотоплюваним. Однак 15 квітня 1912 року, під час свого першого рейсу, корабель натрапив на айсберг, що призвело до трагедії і загибелі майже 1500 осіб.
Рейс “Титаніка” почався в Саутгемптоні (Великобританія), а кінцевим пунктом був Нью-Йорк (США). По шляху лайнер робив кілька зупинок, включаючи Ла-Манш і порт Коб в Ірландії, звідки до Нью-Йорка був прямий шлях через Атлантичний океан.
Раніше вважалося, що “Титанік” зіткнувся з айсбергом далеко на півночі, однак сьогодні відомі точні дані про місце катастрофи найбільшого пасажирського судна того часу. Після чотирьох днів шляху, подолавши понад 3200 кілометрів, “Титанік” зіткнувся з айсбергом на відстані 640 кілометрів від Ньюфаундленда, східної провінції Канади.
За записами, з 2201 пасажира на борту 1489 осіб опинилися у крижаній воді і були зареєстровані як загиблі. Дослідження показали, що основною причиною загибелі більшості людей була гіпотермія, спричинена зануренням у воду з температурою -2,2°C (28°F). Люди замерзли насмерть у цих смертельно холодних водах.
Ще одним важливим відкриттям стали точні дані про глибину, на якій лежать уламки “Титаніка”. Ці відомості стали доступні після трагедії з батискафом “Титан”, на борту якого загинули кілька осіб, включаючи генерального директора OceanGate Стоктона Раша, мільярдера і дослідника Хеміша Гардинга, бізнесмена Шахзада Давуда і його сина Сулемана, а також дослідника Поль-Анрі Наржоле. Уламки “Титаніка” знаходяться на дні океану на глибині близько 3810 метрів від поверхні, і дві основні частини судна розташовані на відстані 790 метрів одна від одної.