Розчаровані країни ЄС посилюють тиск на Бельгію, вимагаючи вивільнення 140 мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в Брюсселі. Як пише Politico, вони звинувачують уряд прем’єр-міністра Барта Де Вевера у неповному розкритті інформації про те, як він розпоряджається податковими надходженнями від цих коштів.
Європейська комісія прагне, щоб усі 27 країн ЄС погодилися передати російські активи як репараційний кредит для Києва. Це питання планують обговорити на вирішальному засіданні Європейської ради 18 грудня, щоб підтримати українську економіку.
Однак Барт Де Вевер чинить опір цій ініціативі. Увечері 27 листопада він посилив свою опозицію, стверджуючи, що Бельгія «буде винна», якщо Москва поверне собі мільярди.
Зокрема, п’ять дипломатів із різних європейських країн заявили, що Бельгія, здається, має приховані мотиви, утримуючи російські гроші через податкові надходження від них. Вони наголосили, що країна порушує міжнародне зобов’язання, взяте минулого року. Воно передбачає розкриття інформації про податки з заморожених резервів, які мали передати Україні.
Дипломати заявили, що ці гроші досі йдуть у національний бюджет Бельгії, тому важко зрозуміти, чи виконує країна свої зобов’язання перед Києвом. Бельгія наполягає, що нічого неправильного не робить.
За словами дипломатів, якщо Бельгія й надалі відмовлятиметься надсилати заморожені кошти до Києва, країни ЄС дедалі частіше будуть використовувати зустрічі перед самітом Європейської ради, щоб поставити під сумнів дії Бельгії. Вони також цікавляться, чи країна підтримує Україну за рахунок регулярних податкових надходжень, як інші європейські держави, чи лише спирається на податки з російських резервів.
Як зазначає видання, ці гроші важко відстежити, але дипломати користуються даними Інституту Кіля. За його оцінками, загальні зобов’язання Бельгії перед Україною з початку війни до 31 серпня 2025 року становлять 3,44 млрд євро. Для порівняння, лише у 2024 році податок з російських активів склав 1,7 млрд євро.
«Бельгійський уряд пообіцяв спрямовувати всі доходи від корпоративного податку на процентний дохід із заморожених російських активів в Euroclear на підтримку України. На 2025 рік ці доходи наразі оцінюють приблизно в 1 мільярд євро», — заявив бельгійський чиновник.
Бельгійський уряд також підкреслив, що кошти, надані Україні, надходили з федерального бюджету країни та не були пов’язані з податком на активи.
«Окрім повного використання корпоративного податку на надприбутки, який спрямовується на військову підтримку України, федеральний уряд Бельгії з 2022 року надав Україні військову та іншу допомогу на суму трохи менше ніж 1 мільярд євро», — підкреслив бельгійський чиновник.
Як інформує Politico, оскільки російські активи перебувають у брюссельському депозитарії Euroclear, бельгійський уряд справляє 25-відсотковий корпоративний податок з доходу від відсотків за цими активами.
«Ці кошти повністю спрямовуються в Україну для військової підтримки — на техніку, навчання та інші потреби — а також частково на обмежений перелік цивільних товарів, наприклад, машин “швидкої допомоги”», — додав бельгійський чиновник.
У 2024 році кілька західних країн звинуватили бельгійський уряд у використанні частини податкових надходжень від активів для покриття звичайних витрат бюджету. У відповідь попередній уряд Бельгії пообіцяв перераховувати ці податкові надходження до фінансового механізму ЄС і G7 на користь України.
Однак Бельгія так і не виконала цю обіцянку. На питання, чому країна не користується спеціальним інструментом для прозорого обліку цих коштів, уряд не дав відповіді.
Другий високопоставлений дипломат ЄС, який критикував Бельгію, пояснив, що податкові надходження вже входили до внутрішнього бюджету країни. Тому уряд не хотів від них відмовлятися.