Неочікуваний крок президента США Дональда Трампа щодо запровадження санкцій проти найбільших нафтових компаній Росії не паралізує військову машину російського диктатора Володимира Путіна, однак допоможе ЄС остаточно позбутися російської нафти в блоці.
Про це йдеться у статті Politico.
У середу Трамп оголосив про “масштабні” нові обмежувальні заходи, спрямовані проти найбільшої приватної нафтової компанії Росії “Лукойл” і державної “Роснефть”. Санкції набудуть чинності 21 листопада і теоретично змусить обидві компанії продати свої активи в Європі та припинити постачання нафти трубопроводами.
Рішення було ухвалене через місяць після того, як Трамп публічно розкритикував Європу за “непростиме” продовження закупівель енергоносіїв у Росії та висунув ультиматум: США введуть серйозні санкції лише після того, як усі країни НАТО припинять купувати російську нафту.
“Це значний крок. І це змусить… європейські країни та компанії, які продовжували імпортувати енергоносії, переглянути ці угоди”, — заявила експертка із санкцій аналітичного центру Atlantic Council Кімберлі Донован.
У статті зазначається, що для Москви нові санкції означатимуть негайний біль, але навряд чи обмежать її військові зусилля в Україні.
За даними головного економіста консалтингової компанії Argus Media Девіда Файфа, “Роснефть” і “Лукойл” контролюють близько двох третин із 4,4 мільйона барелів сирої нафти, які Росія експортує щодня. Нові санкції можуть зачепити до половини цих постачань, оскільки забороняють компаніям продавати нафту за долари — основну валюту міжнародної торгівлі.
Для “Лукойлу” санкції стануть особливо болючими. За словами колишнього керівника компанії, їй доведеться продати частки в закордонних проєктах від Єгипту до Іраку, що зачепить до 20% доходів.
Однак експерти вважають, що основні покупці російської нафти — Китай та Індія — продовжать імпорт після короткої паузи, знайшовши обхідні шляхи через підставні компанії.
“Це ускладнить експорт і торгівлю, але ці компанії вже мають альтернативні схеми роботи”, — зазначив колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов.
Сам Путін у четвер визнав санкції “серйозними”, назвавши їх “недружнім актом”.
Європа втрачає “Лукойл”
Найбільш драматичних наслідків очікують у Європі. “Лукойл” керує сотнями АЗС по всьому ЄС (близько 200 лише в Бельгії), володіє великими НПЗ у Румунії та Болгарії, а також має 45% частку в нідерландському заводі.
Міністерство фінансів США заявило, що “може” запровадити санкції проти будь-кого, хто співпрацює з російськими компаніями, що означає повне блокування банківських платежів у Європі.
Уже почалися перші наслідки:
- Фінська Neste призупинила постачання пального дочірній компанії “Лукойлу”
- Румунія вимагає продажу НПЗ Petrotel до листопада
- Нідерланди очікують швидкого продажу частки “Лукойлу” в заводі Zeeland
- Болгарський завод “Нефтохім” має припинити роботу 21 листопада, якщо не буде проданий
Угорщина та Словаччина в тривозі
Найбільше занепокоєння нові санкції викликають в Угорщині та Словаччині, які залежать від російської нафти на 86–100%. Словацький чиновник визнав, що санкції можуть призвести до “припинення імпорту”, і уряд “найімовірніше” домагатиметься винятку від Вашингтона.
Оцінка експертів
“Для “Лукойлу” це буде катастрофа”, — заявив колишній керівник компанії. “Їм доведеться продати активи”.
Європейська комісія у четвер також оголосила, що розглядає власну заборону на транзакції з “Лукойлом”.
“Ми були б раді більше не мати “Лукойл””, — прокоментував держсекретар Румунії з питань енергетики Крістіан Бушой.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».