У риб є спосіб втечі, який виглядає як спроба заплутати: коли вони тікають, то випускають кілька потоків водяних “кілець”, які можуть збити мисливця зі сліду.
Як пише видання Earth, нові експерименти показали, що тюлені здатні бачити цей трюк. Зокрема, своїми вусами вони можуть визначити, яке з двох вихрових кілець більше – навіть якщо різниця становить 2 см – і використати цю підказку, щоб передбачити, куди насправді попливе риба.
У новому дослідженні німецькі вчені навчили тюленя на прізвисько Філоу “відчувати” обертові кола води без використання зору або слуху, а потім визначати, яке кільце більше.
Дослідження, проведене під керівництвом Ростокського університету, припускає, що тюлені здатні розпізнавати дрібні деталі в кільватерному сліді, який вказує їм істинний напрямок риби, незважаючи на риб’ячий вихор, що збиває з пантелику.
Зазначається, що коли хижак робить випад, риба відповідає стрімкою втечею, викидаючи три струмені води поспіль у різних напрямках. Принаймні два з цих струменів згортаються у воронкоподібні вихори – вихрові кільця.
Один з них більший за інший. Якщо тюлень може визначити, де який вихор, він може визначити, куди метнулася риба. Це була здогадка. Питання полягало в тому, чи достатньо точні вуса тюленя, щоб зробити це в режимі реального часу.
“У тюленя буде більше шансів вгадати напрямок втечі риби, якщо він зможе розрізнити два вихрових кільця”, – сказав співавтор дослідження Вольф Ханке, експерт із сенсорної та когнітивної екології з Ростока.
“Складність у тому, що різниця, яку має розпізнати тюлень, невелика – близько кількох сантиметрів у швидкому, крихкому вирі”, – пояснив він.
Видання зазначило, що Філоу, який мешкає в Морському науковому центрі в Ростоку, дослідники навчили занурювати голову у воду із зав’язаними очима, виключаючи візуальні підказки, та залишатися нерухомим, доки команда створювала поруч із ним вихрове кільце за допомогою поршневого пристрою.
Іноді вони забарвлювали воду ураніном, щоб дослідники могли визначити форму кільця, але Філоу його так і не побачив. За кілька миттєвостей вони створювали друге кільце на протилежному боці – трохи більше або менше за перше.
Завдання Філоу було простим за задумом, але складним на практиці: потрібно було на дотик визначити, з якого боку кільце більше, а потім підштовхнути одну з двох зелених кульок, закріплених по обидва боки від голови, щоб повідомити відповідь. Правильна відповідь приносила рибу.
Це не було миттєвим. “Йому знадобилося чимало часу, щоб зрозуміти концепцію різних розмірів вихрових кілець, але щойно справа дійшла до суті, Філоу став напрочуд послідовним суддею про геометрію води”, – сказав Ханке.
Команда почала з діаметрів вихорів від 90 мм до 46 мм. У сотнях парних випробувань Філоу стабільно вибирав більше кільце більш ніж у 80% випадків.
Важливо зазначити, що найменший зазор, який він міг подолати – майже 17,6 мм – все ще перебував у межах досяжності його вусів. Це досить жорсткий поріг в умовах брудного середовища.
Щоб переконатися, що він не запам’ятовує фіксовані пари, дослідники перетасували пари. Кільце, яке він раніше “ігнорував” на позначці 68 мм, стало більшим у новій парі. Він усе ж його помітив.
Після місяців і тисяч перемикань закономірність збереглася. Вчені з’ясували, що тюлені здатні помічати напрочуд тонкі відмінності в ширині вихрових кілець, використовуючи тільки вуса.
Вчені пояснили, що коли перелякана риба випускає ці три струмені, другий струмінь рухається в протилежному напрямку від її траєкторії і, як правило, залишає більше з двох кілець, яке тюлень відчує. Якщо хижак може розрізняти ці кільця, галасливий, багатокільцевий слід стає чітким дороговказом.
Велике кільце говорить: “Риба пішла туди – піди в інший бік”. Дослідження припускає, що тюлені здатні робити саме це, перетворюючи помах, що збиває з пантелику, на надійну підказку.
Результат також узгоджується з тим, що ми знаємо про вуса ластоногих. Вони налаштовані на тонкі візерунки течії, а їхня структура поверхні пригнічує самоіндукований шум і підвищує чутливість до зовнішніх завихрень. Розрізнення ширини кілець менш ніж на два сантиметри виводить цю здатність на вражаючий рівень.