Попри значну користь для економіки Польщі, мільйони українських біженців і трудових мігрантів часто стикаються з упередженим ставленням. Причини — психологічне навантаження, побутові стереотипи та політичні маніпуляції.
Про це розповів Надзвичайний і Повноважний посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв’ю для РБК-Україна. Він пояснив, що зростання напруги у польському суспільстві — це результат тривалої близької взаємодії двох народів, яка поступово почала викликати втому та роздратування. “Це як коли чужі люди поселяються у твоїй квартирі: спочатку все добре, а з часом починаєш відчувати дискомфорт”, — навів він порівняння.
Боднар нагадав, що перша хвиля українських трудових мігрантів не створювала соціального тиску — ці люди погоджувалися на некваліфіковану працю. Проте після повномасштабного вторгнення в Польщу приїхала вже інша категорія — майже мільйон воєнних біженців, серед яких багато освічених, підприємців або людей з фінансовими резервами. Відтак українці стали помітними в містах, на роботі, у чергах до лікаря.
“Уявіть собі, що в Києві третина людей на вулиці починає говорити польською — це теж викличе емоції. Додаємо сюди побутові стереотипи — мовляв, українці забрали роботу, не стоять у чергах, жінки можуть відбити чоловіка. Ось і маємо джерело емоційного відторгнення”, — зазначив дипломат.
За словами посла, ці настрої підігрівають і політики. У реальності ж кричущих випадків з боку українців небагато, але кожен з них миттєво стає публічним, створюючи враження масовості. Та навіть попри це українці активно інтегруються — вивчають мову, здобувають нові спеціальності, працюють і платять податки.
Боднар підкреслив, що внесок українців у польську економіку — відчутний:
▪️ працює близько 700 тисяч воєнних біженців (69% усіх, хто отримав тимчасовий захист);
▪️ їхня присутність закриває щорічний дефіцит у 250 тисяч працівників;
▪️ українці щороку формують близько 2,7% ВВП Польщі — це понад 22 мільярди євро податкових надходжень.
“Якщо мільйон українців завтра поїде — економіка завалиться. У деяких містах більшість водіїв — українці”, — заявив посол.
Також він навів приклад маніпуляції у ЗМІ, коли після убивства прибиральниці у Варшавському університеті поширили фейк, що нападник — українець. Насправді це виявилось неправдою, але “український слід” активно використовувався для розпалювання ненависті.
На завершення Боднар попередив: ці емоції нікуди не зникнуть у найближчому часі. Ба більше — тема українців може бути використана під час парламентських виборів як інструмент внутрішньополітичної боротьби.