Під крижаним покривом Антарктиди ховаються структури, про існування яких досі не здогадувалися. Дослідники виявили вражаючу кількість глибоководних каньйонів, які змінюють уявлення про географію континенту.
Завдяки новим картографічним технологіям під льодовиками і товщею води ідентифікували 332 підводні траншеї — у п’ять разів більше, ніж припускали раніше. Деякі з них сягають глибини до чотирьох тисяч метрів і суттєво впливають на циркуляцію води та глобальні кліматичні процеси, — повідомляє Daily Mail.
Вивчення стало можливим завдяки напівавтоматизованим алгоритмам, що аналізують детальні зображення морського дна. Це відкриття дозволяє краще зрозуміти, як Антарктида взаємодіє з океаном і впливає на підвищення рівня води у світі. У регіоні зосереджено приблизно 70% світових запасів прісної води, і танення льодовиків може призвести до масштабних змін.
За словами Девіда Амбласа з Барселонського університету, найбільше вразили каньйони Східної Антарктиди. Вони утворюють складні розгалужені системи з плавними, U-подібними руслами, сформованими тисячоліттями льодовикової активності. Натомість у Західній Антарктиді переважають коротші, круті каньйони з V-подібною формою, що вказує на недавні періоди танення льоду.
Ці структури формуються завдяки каламутним течіям — потужним потокам води з осадовими частинками, які рухаються зі швидкістю до 72 км на годину. Вони прорізають глибокі жолоби у континентальному шельфі, і в умовах Антарктиди ці процеси посилюються завдяки активному переносу порід льодовиками.
Ріккардо Арозіо, морський геолог з Університетського коледжу Корка, наголосив, що вперше вдалося зафіксувати настільки виразні відмінності між каньйонами різних частин континенту. Це свідчить про те, що Антарктида зазнавала дії різних геологічних процесів, які залишили свій слід у ландшафті морського дна.
Каньйони відіграють важливу роль в обміні води між узбережжям і глибинними зонами океану. Вони транспортують поживні речовини, створюючи середовище для життя багатьох морських організмів. Крім того, ці структури впливають на розподіл тепла, сприяючи підняттю тепліших вод до шельфових льодовиків, що пришвидшує їх танення.
Науковці зазначають, що більшість сучасних моделей клімату не враховують ефект підводних каньйонів. За словами Арозіо, це створює ризик неточностей у прогнозах. Наприклад, Міжурядова група експертів з питань зміни клімату не включає ці процеси до своїх розрахунків, хоча вони мають ключове значення для розуміння динаміки океану і прогнозування змін клімату.
Завдяки карті морського дна найвищої точності вчені отримали змогу вивчити ці структури з небаченим раніше рівнем деталізації. Тепер дослідники сподіваються використати ці дані для уточнення моделей кліматичних змін і кращого розуміння впливу Антарктиди на світову екосистему.