Заяви Дональда Трампа з погрозами розбомбити Москву і Пекін викликали широкий резонанс у США та за їх межами. Витік аудіозапису, ймовірно з закритих зустрічей із донорами його виборчої кампанії, став приводом для низки політичних спекуляцій — від реальної дипломатичної загрози до внутрішньоамериканської інформаційної спецоперації.
Американський телеканал CNN оприлюднив уривки нібито автентичних записів приватних бесід Трампа у Нью-Йорку та Флориді, під час яких той буцімто розповідав про спілкування з президентом РФ Володимиром Путіним і лідером КНР Сі Цзіньпіном. За словами експрезидента, він нібито попередив обох лідерів, що у разі військової агресії відповідно проти України чи Тайваню — «розбомбить Москву» і «знесе Пекін». На момент публікації Трамп не спростував і не підтвердив достовірність запису, – повідомляє CNN.
Формулювання Трампа на записах були емоційними й прямолінійними. У розмові з Путіним він нібито сказав: «Якщо ви вторгнетеся в Україну, я зітру Москву з лиця землі». А Сі Цзіньпіну, згідно з уривками, пригрозив аналогічною відповіддю у разі вторгнення на Тайвань. У Трампа ці слова виглядали як стратегія стримування, однак тон, у якому вони були озвучені, викликав сумніви не лише у політичних колах, а й у громадськості.
Скандал набув розголосу на тлі нової хвилі критики щодо нібито «м’якої» позиції Трампа до Росії. У демократичному таборі припускають, що витік запису міг бути скоординованим з чинною адміністрацією або пов’язаними з нею структурами, щоб завдати удару по рейтингу республіканця напередодні ключового етапу передвиборчих перегонів.
Кремль, у свою чергу, офіційно прокоментував ситуацію. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «жодних телефонних розмов між Путіним і Трампом у той період не було», і закликав американську сторону прояснити ситуацію. Реакції з боку Китаю на момент публікації не надходило.
Аналітики розглядають кілька сценаріїв походження записів. Один з них — справжній запис, що зберігався як компромат і був оприлюднений у потрібний момент. Другий — глибокий фейк, згенерований із використанням технологій синтезу голосу. Обидві версії мають свої політичні наслідки, включно з потенційним загостренням у відносинах США з країнами, яким адресувалися погрози.
У контексті кампанії Трампа варто згадати й інші заяви, які він зробив останнім часом. Наприклад, він пообіцяв «сюрприз для Росії», не розкриваючи подробиць. Ця обіцянка пролунала в одному з нещодавніх виступів у Конгресі. Серед можливих заходів — нові санкції, у тому числі 500% мита на товари з країн, що купують російські енергоресурси, або запровадження обмежень на американські інвестиції в державні облігації РФ.
Ще одна лінія напруги — риторика Трампа щодо іноземних студентів, які брали участь у протестах на підтримку Палестини. Експрезидент пообіцяв «викинути їх з країни», що викликало обурення правозахисників і підлило олії до загальної дискусії про радикалізацію його передвиборчої платформи.
Усі ці заяви, разом з можливою автентичною або змонтованою «бомбовою» погрозою, створюють для Трампа складне політичне поле. З одного боку — підтримка радикального електорату, який сприймає подібні заяви як прояв сили. З іншого — критика з боку міжнародної спільноти та ліберальної частини американського суспільства, яка бачить у цьому загрозу глобальній безпеці.
Наразі жодна зі сторін не подала офіційного запиту на перевірку достовірності аудіозаписів, але обговорення у ЗМІ та політичних колах продовжується. Паралельно CNN підтвердила, що Трамп через адвокатів намагається заблокувати публікацію деяких матеріалів про нього, звинувачуючи канал у наклепі.
На тлі цього скандалу експерти звертають увагу на ширшу проблему — зростання ризику ескалації через необережну риторику лідерів великих держав. У ситуації, коли штучний інтелект здатен генерувати достовірні імітації, а політична риторика дедалі більше наближається до шоу, суспільство залишається вразливим до інформаційних маніпуляцій, а межа між реальною загрозою і пропагандистським шумом дедалі більш розмита.
Чи справді Дональд Трамп обіцяв бомбардувати Москву й Пекін — досі невідомо. Але медійний ефект його нібито слів уже зіграв свою роль у геополітичній шахівниці. Незалежно від того, ким був організований витік — опонентами, союзниками чи самою кампанією Трампа — очевидно одне: інформаційна війна увійшла у нову фазу. І тепер «слово» може мати не менше вибуховий ефект, ніж зброя.
Головні рішення лідерів, дипломатія і геополітика — усе це в розділі «Світ».