На деяких дорогах України встановлені камери автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху (ПДР). При цьому трапляються ситуації, коли власник авто отримує штраф, не перебуваючи за кермом – якщо машину експлуатує інша людина.
Докладніше про те, як оскаржити штраф при автофіксації, якщо машина оформлена на одну людину, а за кермом була інша, розповів адвокат і магістр права Євген Буліменко.
Як оскаржити штраф, якщо за кермом був не власник авто
За словами експерта, раніше в Україні діяла стаття 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Згідно з нею до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху – у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами (що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису) чи засобами фото- і кінозйомки (чи відеозапису) – притягались власники (співвласники) транспортних засобів.
Однак рішенням Конституційного суду від 22.12.2010 року (справа №1-34/2010) ця стаття КУпАП була визнана такою, що не відповідає Конституції України (тобто є неконституційною).
Отже, власник транспортного засобу (ТЗ), який на момент вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (зафіксованого в автоматичному режимі) не керував ТЗ, може:
- звернутися до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності;
- надати суду докази того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він не здійснював керування належним йому на праві власності ТЗ.
Що може вирішити суд у подібній ситуації
Буліменко розповів, що в Україні вже були прецеденти, коли суд ухвалював рішення про скасування постанови щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі – за позовом власника ТЗ.
Так, у справі №760/21549/20 суд першої інстанції (з висновками якого погодився апеляційний суд) ухвалив рішення про визнання протиправною такої постанови та скасував її (тобто скасував накладення штрафу).
При цьому зазначалось, що надані органом Національної поліції фотознімки та відеозапис події не містять доказів:
- як самого правопорушення;
- так і того, що саме позивач (власник авто), керуючи ТЗ, перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 27 км/год (чим порушив відповідний пункт ПДР).
Крім того, суд взяв до уваги доводи власника машини про те, що на момент фіксації адміністративного правопорушення в автоматичному режимі він перебував на плановому лікуванні у лікаря-стоматолога-ортопеда (на підтвердження чого в суд було надано довідку лікувальної установи).
Також суд дійшов висновку, що притягнення в такому випадку до адміністративної відповідальності власника ТЗ, а не особи, яка ним керувала, порушуватиме конституційний принцип верховенства права
Йдеться про те, що “юридична відповідальність особи має індивідуальний характер”, а також про конституційний принцип презумпції невинуватості.
Отже, якщо власник або співвласник не керував автомобілем на момент скоєння правопорушення (яке було зафіксоване в автоматичному режимі), він може оскаржити складену постанову в судовому порядку.
“Такі справи розглядаються районними, міськими (міськрайонними) судами за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України”, – підсумував адвокат.