Багато вчених намагалися підрахувати певні види комах і нанести на карту їхні місця проживання, прагнучи зрозуміти, чому ці істоти процвітають в одних місцях, але залишаються рідкісними в інших. Як пише Earth.com, біологи Сабіна Ноотен і Патрік Шультайс з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі присвятили своє дослідження мурашкам і спробували визначити їхню чисельність.
Вчені проаналізували дані 489 невеликих досліджень наземних і деревних мурах, щоб створити велику базу даних про їхню глобальну популяцію. І дані, які вони отримали, справді приголомшують.
“За нашими оцінками, світова популяція мурах становить 20 x 10 у ступені 15, тобто 20 квадрильйонів тварин. Це 20 з 15 нулями, що важко зрозуміти й оцінити”, – пояснює Ноотен.
Загальна маса цих комах також вражає. За словами Шультайса, загальна чисельність мурах “перевищує сукупну біомасу диких птахів і ссавців і відповідає приблизно 20 відсоткам біомаси людства”.
Важлива роль мурах
У всьому світі відомо близько 22 000 видів мурах. При цьому мурашині колонії покладаються на колективну діяльність і ройовий інтелект. У результаті вони можуть створювати складні мережі стежок, використовувати свої тіла як мости і “вирощувати” гриби або попелиць. Деякі колонії навіть перевершують людей у певних кооперативних когнітивних завданнях.
Дослідження показує, що мурахи віддають перевагу тропічному і субтропічному клімату. За своєї величезної чисельності мурахи приносять як позитивні, так і негативні результати.
Мурахи переносять ґрунт, переміщують насіння і змінюють багато частин свого оточення. На гектар мурахи переміщують до 13 тонн ґрунтової маси на рік, і це переміщення може допомогти підтримувати кругообіг поживних речовин. Вони також розкладають матеріали, що розкладаються, що підвищує родючість ґрунту. Мурахи також поширюють насіння деяких рослин далеко за межі досяжності материнської рослини.
Але не всі взаємодії нешкідливі. У деяких місцях інвазивні мурахи, такі як вогняні мурахи, завдають шкоди місцевим видам.
Вчені зазначають, що розуміння чисельності мурах у всьому світі може допомогти в розробці майбутніх стратегій збереження видів, оскільки воно виділяє області, яким може знадобитися особлива увага для захисту екологічного балансу.