Правитель Росії Володимир Путін у вівторок вперше погодився на “обмежене” припинення вогню, яке стосуватиметься ударів по енергетичній інфраструктурі, поки Україна зробить те саме. Втім, він відмовився від повноцінного перемир’я на фронті, йдеться в аналізі The New York Times.
Затягування
Під час двогодинної телефонної розмови з президентом Дональдом Трампом російський диктатор відмовився від більш масштабного припинення вогню на 30 днів, яке запропонували США та Україна. Це означає, що напади на цивільних осіб, міста та порти будуть продовжуватися.
Проте, якщо обидві сторони дійсно припинять удари по енергетичній інфраструктурі, це стане першим взаємним кроком до припинення атак за три роки війни, що Білий дім розглядає як перший етап встановлення миру. Водночас деякі високопосадовці адміністрації визнали, що Путін, ймовірно, затягує процес, погоджуючись лише на мінімальні кроки, аби виглядати залученим до мирних переговорів, але зберігати перевагу на полі бою.
Таке припинення ударів по енергетичних об’єктах вигідне не тільки Україні, яка вже роками зазнає атак на свою енергетичну мережу, а й Росії: Україна завдала значних ударів по нафтових і газових об’єктах на глибокій території Росії, поставивши під загрозу важливі потоки доходів Кремля.
Президент України Володимир Зеленський висловив готовність до перемир’я щодо енергетичних ударів, однак підкреслив, що Україна не може залишатися без відповіді на російські атаки енергосистеми. Він додав, що Росія повинна припинити удари по українській енергетичній інфраструктурі, але в разі порушення цього Україна буде змушена реагувати.
Зеленський також заявив, що Путін фактично відхилив пропозицію про повне припинення вогню і звинуватив Росію в продовженні атак, зокрема, ураження лікарні в Сумах, що на сході України.
Путін висунув умови
Відповідно до повідомлень Кремля та американських джерел, Путін наполягав, що тривалий мир можливий лише за умови припинення всієї зовнішньої військової та розвідувальної допомоги Україні, яку отримує Київ від США та їхніх союзників протягом останніх трьох років. Трамп та віце-президент Джей Ді Венс критикували величезні суми, витрачені США на підтримку України, але Білий дім не розкрив подробиць цієї частини розмови.
Водночас Білий дім не оприлюднив будь-яких конкретних домовленостей щодо територій, які Росія може зберегти після захоплення частини України, починаючи з анексії Криму в 2014 році.
Видання пише, що результат розмови не відповідає сподіванням Трампа щодо швидкого миру з Росією, попри його публічний оптимізм. Переговори не призвели до чіткого визначення умов зустрічі між двома лідерами або обговорення спільних принципів припинення війни.
Проте були зроблені певні “жести доброї волі”: Путін заявив про готовність звільнити 23 важкопоранених українських військових і провести обмін полоненими з Україною. Згідно з Кремлем, сторони погодилися обміняти по 175 полонених з кожної сторони пізніше цього місяця.
У Кремлі заявили, що Путін підтримує ідею припинення вогню, але знову висунув умови, неприйнятні для України, зокрема вимогу припинити мобілізацію та переозброєння.
На тлі цього, Трамп висловив надію на можливе обговорення долі Запорізької атомної електростанції, яка зараз перебуває під російським контролем, хоча Кремль і Білий дім не згадали цього питання в своїх заявах.
Тим часом у Вашингтоні та Москві обговорили можливість нормалізації відносин, а також співпрацю в енергетичному секторі. Трамп також погодився з ідеєю проведення хокейних турнірів за участю американських і російських гравців.
Українські чиновники наголосили на трьох основних вимогах: Київ не визнає російську окупацію, не погодиться на нейтральний статус і не скоротить чисельність своїх збройних сил. Вони також вимагали гарантій безпеки в разі досягнення угоди.
Зеленський підкреслив, що Україна не може погодитись на російські умови і не визнає жодної окупованої території.