Науковці давно розмірковують про те, чи можуть потужні космічні явища впливати на біосферу Землі. Нове дослідження припускає, що вибухи наднових – фінальна стадія життя масивних зірок – могли зіграти ключову роль у двох масштабних вимираннях, що відбулися сотні мільйонів років тому.
Про це пише Earth.com.
Дослідники з Кільського університету на чолі з доктором Алексісом Кінтаною (нині працює в Університеті Аліканте) та доктором Ніком Райтом провели аналіз розташування масивних зірок у нашій галактиці. Вони встановили, що частота вибухів наднових у радіусі 65 світлових років від Землі збігається з періодами двох масових вимирань – пізньодевонського (372 млн років тому) та ордовицького (445 млн років тому).
Ці події призвели до зникнення значної частини морських організмів, що радикально змінило екосистеми планети. Досі науковці не мали єдиного пояснення цих катастроф. Однією з теорій було руйнування озонового шару, а тепер нові дані вказують, що саме вибухи наднових могли стати причиною цього процесу.
Вибух масивної зірки супроводжується потужним викидом радіації. Якщо така подія трапляється достатньо близько до Землі, вона може:
- руйнувати озоновий шар, що захищає життя від згубного ультрафіолетового випромінювання;
- запускати хімічні реакції в атмосфері, які спричиняють кислотні дощі;
- впливати на біологічну еволюцію, змушуючи одні види зникати, а інші адаптуватися.
За словами доктора Кінтани, хоча наднові сприяють поширенню важких елементів, необхідних для формування планет, їхні вибухи можуть мати руйнівний ефект, якщо відбуваються надто близько.
Доктор Райт додає, що такі події не є рідкісними у Всесвіті, проте безпосередній вплив на Землю трапляється нечасто. Однак дослідження вказує на те, що в минулому такі випадки вже траплялися.
Чи варто хвилюватися?
За оцінками вчених, у Чумацькому Шляху наднові вибухають приблизно раз на століття. Однак шанс того, що найближчим часом така подія станеться в небезпечній для Землі зоні, є дуже низьким.
Дослідники також відзначають, що зірки, як-от Бетельгейзе або Антарес, можуть вибухнути протягом найближчого мільйона років, проте вони перебувають на безпечній відстані.
Окрім пояснення масових вимирань, дослідження допомагає краще зрозуміти формування чорних дір, нейтронних зірок та гравітаційних хвиль, що виникають після загибелі масивних світил.
Тож хоча вчені ще продовжують вивчати механізми впливу наднових на клімат Землі, вже зараз є вагомі докази того, що космічні катастрофи могли відіграти ключову роль у зникненні давніх видів.
Історія життя на Землі — це не лише внутрішні геологічні процеси чи зміни клімату, а й події, що відбуваються за межами нашої планети. Тому стеження за активністю масивних зірок залишається важливим напрямком досліджень у сучасній науці.