Дональд Трамп знову вирішив зіграти в “Монополію”, і цього разу його ціль – Гренландія. Під час виступу в Конгресі США експрезидент заявив, що Америка «так чи інакше» візьме під контроль цей стратегічно важливий арктичний острів. Що ж, здається, в його уявленні світ — це просто набір ділянок, які можна купити, якщо натиснути достатню кількість кнопок на калькуляторі.
Але прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде миттєво і жорстко остудив ці мрії. “Ми не продаємося і нас не можна просто забрати”, – написав він у Facebook, супроводивши пост своєю світлиною на фоні прапора Гренландії. Тобто буквально сфотографувався у стилі “якщо ви досі не зрозуміли, хто тут головний”.
Його тон був різким, немов арктичний вітер у лютому: “Ми не хочемо бути ні американцями, ні датчанами. Ми – гренландці”. Це вам не дешева політична риторика. Це сигнал про те, що Трамп може скільки завгодно стукати у двері Гренландії, але там ніхто не збирається відчиняти.
Гренландія: крижаний торт із золотим начинням
Давайте розберемося, чому ж Трамп так хоче цей шматок льоду. Гренландія – це не просто велетенська біла пляма на карті, яку можна обвести червоним маркером і написати “МОЄ”. Це арктичний рай для любителів природних ресурсів: нафта, газ, рідкоземельні метали, графіт, нікель, золото – набір, який змушує будь-якого геополітичного гравця глибоко вдихнути і почати рахувати гроші.
А ще вона розташована у стратегічно важливій точці між Північною Америкою та Європою, поряд із Арктикою, де Росія і Китай уже активно розгортають свої плани. Для США це можливість контролювати регіон, для Пекіна – шанс дістати доступ до ресурсів, для Москви – ще один майданчик для геополітичного протистояння.
Чому Гренландія не стане “новою Аляскою”
Муте Егеде відповів на зазіхання Трампа у властивій йому прямій манері. На відміну від багатьох світових політиків, які намагаються балансувати між “дипломатичним занепокоєнням” і “не хочемо псувати відносини”, прем’єр Гренландії просто сказав: “Ні”.
Іронія в тому, що Трамп ідеально втілює у собі той американський імперіалізм, який Гренландія відчайдушно намагається уникнути. Його бачення світу – це великий торговий центр, де все має ціну. Але проблема в тому, що не всі країни готові перетворитися на товар у каталозі його геополітичного шопінгу.
Гренландія, схоже, не просто не збирається продаватися, а й навіть не хоче бачити вітрини з цінниками. Чи спробує Трамп ще раз? Ну, враховуючи його здатність чіплятися за ідеї, які ніхто інший не сприймає серйозно – ще як. Але поки що, здається, він залишиться єдиним, хто вважає це хорошим планом.