Автономний підводний апарат дослідив прихований світ під шельфовим льодовиком Дотсона в Антарктиді та передав унікальні дані. Після повторного занурення робот безслідно зник, а його пошуки не дали результатів.
Про це пише Ecoticias.
Йдеться про автономний підводний апарат «Ран», який вчені відправили під шельфовий льодовик Дотсона у Західній Антарктиді. Під час місії робот виявив приховані під льодом структури, які раніше були недоступні для спостереження із супутників.
Апарат зафіксував тераси, канали, великі тріщини та загадкові заглиблення у формі краплі. Дослідники вважають, що саме в цій прихованій зоні можуть відбуватися процеси, які визначатимуть майбутнє антарктичних льодовиків.
Під час експедиції 2022 року «Ран» подолав майже 1000 кілометрів під льодом та проник на 17 кілометрів углиб порожнини під шельфовим льодовиком. Через відсутність GPS і радіозв’язку робот рухався за заздалегідь запрограмованими маршрутами та використовував акустичну навігацію.
У січні 2024 року науковці повернулися до льодовика Дотсона, щоб продовжити дослідження. Однак після одного занурення апарат не повернувся до точки зустрічі. Пошуки за допомогою акустичних систем, дронів і вертольотів результатів не дали.
Попри зникнення, «Ран» встиг передати важливу інформацію. За допомогою сонару він створив детальну карту приблизно 140 квадратних кілометрів нижньої частини льодовика.
Отримані дані показали, що поверхня під льодом зовсім не є рівною. В окремих місцях вона нагадує східчастий ландшафт із терасами, розташованими одна над одною. Також робот виявив еродовані ділянки, канали та незвичні виїмки.
Професорка океанографії Гетеборзького університету Анна Волін порівняла це відкриття з першим поглядом на зворотний бік Місяця.
За словами дослідників, інформація, зібрана апаратом, допомагає пояснити, чому західна частина льодовика Дотсона тане швидше за східну. Ймовірно, сильніші підводні течії приносять більше тепла до льодової маси, тоді як у спокійніших зонах формуються інші моделі танення.
Науковці наголошують, що ці дані можуть допомогти точніше прогнозувати майбутні зміни льодовиків Антарктиди та їхній вплив на рівень Світового океану.