Мозок людини частково перетворився на скло після виверження стратовулкана Везувію. Зокрема дослідники виявили темні фрагменти, схожі на обсидіан, у черепі чоловіка в античному поселенні Геркуланум (Італія), пише Sky News.
Відомо, що разом з Помпеями це стародавнє поселення було знищене у 79 році нашої ери, коли внаслідок виверження вулкана загинуло тисячі людей та поховало їх під товстим шаром вулканічного матеріалу та бруду, завдяки чому рештки загиблих збереглись у нормальному стані для археологів.
Рештки чоловіка було вперше виявлено у 1960-х роках всередині будівлі під назвою “Коледж Августалів”, яка була присвячена культу імператора Августа.
“Вважається, що він був охоронцем коледжу і загинув у своєму ліжку, близько опівночі, коли, як передбачалося, спав, під час перших наслідків виверження, коли на нього обрушилася хмара розпеченого попелу. Місто було поховане на останніх стадіях геологічної події”, – йдеться у матеріалі.
Водночас після того, як його рештки були повторно досліджені, то було знайдено фрагменти скла. Зокрема у своєму дослідженні вчені заявили, що це був “єдиний подібний випадок” на Землі.
За словами науковців, скло утворилося внаслідок вітрифікації – процесу перетворення речовини на скло, коли органічний матеріал мозку піддається впливу неймовірно високих температур – щонайменше 510 °C перед швидким охолодженням.
“Скло, що утворилося в результаті цього процесу, дозволило повністю зберегти біологічний матеріал мозку та його мікроструктури. Єдиний інший тип органічного скла, про який ми маємо свідчення, – це скло, яке вироблялося в деяких рідкісних випадках склування деревини, поодинокі випадки якого були знайдені в Геркуланумі та Помпеях. Однак, в жодному іншому випадку в світі не було знайдено органічних решток людини чи тварин, засклених органічним склом”, – зауважив судово-медичний антрополог П’єр Паоло Петроне з Університету Неаполя Федеріко II, один з провідних дослідників дослідження.
Вчений також додав:
“Я був у кімнаті, де в ліжку лежав сторож коледжу, щоб задокументувати його обвуглені кістки. Під лампою я раптом побачив маленькі скляні рештки, що виблискували у вулканічному попелі, який заповнював череп. Взявши один з цих уламків, я побачив, що він мав чорний колір і блискучу поверхню, дуже схожу на обсидіан, природне скло вулканічного походження – чорне і блискуче, яке утворюється внаслідок дуже швидкого охолодження лави. Але, на відміну від обсидіану, скляні рештки були надзвичайно крихкими і легко кришилися”.