У березні в Україні планується підвищення пенсій на 10% у рамках індексації. Однак ця надбавка не компенсує фактичного рівня інфляції. Експерти зазначають, що без проведення пенсійної реформи та впровадження накопичувальної системи українські пенсіонери й надалі залишатимуться серед найбідніших у Європі.
Про це повідомив Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики. За його словами, підвищення пенсій на 10% не компенсує минулорічне зростання споживчих цін, яке у грудні в річному вимірі досягло 12,0%. Він також зазначив, що, згідно з прогнозами, у перші місяці 2025 року економічна ситуація залишатиметься напруженою.
Як зазначив Гетманцев, відсутність накопичувальної пенсійної системи призводить до того, що українські пенсіонери залишаються серед найбідніших у Європі. Відповідно до проєкту бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, загальний обсяг видатків становитиме 908,2 млрд грн, з яких:
- 528,3 млрд грн передбачено на виплату пенсій у рамках загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
- 821,2 млрд грн буде спрямовано на пенсійне забезпечення та покриття адміністративних витрат.
Ключовою зміною у березні стане індексація пенсій на 10%. Данило Гетманцев зазначає, що з огляду на те, що країна невдовзі увійде в четвертий рік повномасштабної війни, а всі фінансові ресурси спрямовуються на оборону, таке підвищення можна вважати позитивним кроком.
Втім, за його словами, індексація не компенсує реального зростання цін, тому рівень життя пенсіонерів залишатиметься одним із найнижчих у Європі.
Незважаючи на регулярне зростання виплат, пенсійна система України залишається однією з найменш ефективних у Європі. Основна проблема – відсутність накопичувального рівня, який би давав громадянам змогу отримувати додаткові виплати. Як зазначає Гетманцев, така ситуація значною мірою пов’язана з тим, що країна запізнилася з проведенням повноцінної пенсійної реформи та впровадженням накопичувальної системи щонайменше на два десятиліття.
Якби накопичувальну систему запровадили ще в середині 2000-х, то нинішні пенсіонери мали б змогу отримувати виплати з двох джерел – як із державного фонду, так і з власних заощаджень. Однак через брак рішучості у впровадженні ключових реформ ціле покоління українців, яким у ті роки було від 30 до 40 років, залишилося без накопичень і тепер повністю залежить від солідарної пенсійної системи.
“Однак традиційна нерішучість у моменти, коли потрібно приймати складні, але розраховані на перспективу для держави рішення, призвела до того, що у нас з накопичувального рівня випало ціле покоління українців, – наголошує Гетманцев. На його думку, єдиним способом виправити ситуацію є впровадження другого рівня пенсійної системи – обов’язкового накопичувального страхування.
Втім, реалізація такої реформи вимагає політичної рішучості, а Верховна Рада поточного скликання поступово втрачає здатність ухвалювати складні рішення через наближення завершення своєї каденції. “Сподіваюся, що наш парламент знайде в собі достатньо мудрості й сміливості, аби не перекладати впровадження другого рівня пенсійної системи на плечі наступного складу”, – резюмував Гетманцев.