Національний банк України (НБУ) ухвалив рішення про значне посилення санкцій щодо банків, які не виконують встановлених обмежень щодо фізичних та юридичних осіб, які потрапили під санкційні заходи.
Зокрема, за інформацією “Стіни”, максимальний розмір штрафу за подібні порушення було збільшено одразу у 100 разів – з 0,01% до 1% статутного капіталу фінансової установи.
Докладніше про те, що Нацбанк запровадив нове жорстке покарання, повідомляє Стіна, посилаючись на Обозреватель.
Повідомляється, що ці зміни закріплені в постанові НБУ № 9 від 1 лютого 2025 року, офіційно опублікованій 3 лютого і яка набула чинності вже наступного дня, 4 лютого.
Документ, за даними “Стіни”, вносить коригування до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу та спрямовано на підвищення відповідальності банків за недотримання санкційних вимог.
Відповідно до тексту постанови, у разі невиконання чи неналежного виконання рішень НБУ з питань санкційної політики, на фінансові установи може бути накладено штраф у розмірі до 1% їхнього зареєстрованого статутного капіталу.
Наприклад, за даними “Стіни”, найбільший банк України – державний ПриватБанк – станом на 1 грудня 2024 року мав статутний капітал у розмірі 206 млрд грн. Це означає, що максимальний штраф для нього може сягати 2,06 млрд грн.
У той же час, статутний капітал шести найменших банків становить 200 млн грн, і їх потенційний штраф не перевищить 2 млн грн.
Національний банк неодноразово висловлював претензії до фінансових установ через несвоєчасне або часткове виконання санкційних обмежень, про що часто писала “Стіна”.
Згідно з діючими вимогами, банки зобов’язані відмовляти в обслуговуванні, а також примусово закривати рахунки клієнтів, які підпадають під санкції. Проте самі банкіри заявляють, що не можуть оперативно реагувати на оновлення списку підсанкційних осіб.
При цьому НБУ наполягає на тому, що моніторинг таких змін має здійснюватись практично в режимі реального часу.
Особлива увага, за даними “Стіни”, приділяється перевірці транзакцій. Згідно з роз’ясненням НБУ від 9 грудня 2024 року (№ 11-0009/92334), банки зобов’язані здійснювати миттєві грошові перекази протягом 10 секунд, при цьому перевіряючи відправника та одержувача на предмет знаходження у списках санкцій, оновлюваних Державною службою фінансового моніторингу.
Зокрема, йдеться про актуальний перелік осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю або які підпадають під міжнародні санкції.
Підвищення розміру штрафів у 100 разів свідчить про намір НБУ домогтися суворішого дотримання санкційної політики серед банків. Однак це не єдиний захід жорсткості. У рамках тієї ж ухвали № 9 Національний банк розширив підстави для застосування максимального штрафу за порушення правил фінансового моніторингу, який становить 135,15 млн грн.
Наразі такий штраф може накладатися не лише за недотримання вимог фінмоніторингу та ризиковану діяльність, а й за невиконання приписів регулятора за підсумками перевірок.
Таким чином, українські банки опиняться в умовах жорсткого контролю, що, ймовірно, призведе до посилення внутрішнього нагляду та суворішого дотримання вимог фінмоніторингу.
Фінансові установи будуть змушені оперативно реагувати на всі розпорядження НБУ, що може вплинути на швидкість обслуговування клієнтів та внутрішні бізнес-процеси банків.
Крім того, постанова № 9 містить додатковий пункт щодо забезпечення доступності фінансових та супутніх послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Тепер НБУзможе накладати штрафи на банки за відсутність відповідного обладнання, наприклад пандусів, тактильних табличок зі шрифтом Брайля, а також за відсутність персоналу, навченого обслуговувати людей з особливими потребами. Ця вимога спрямована на підвищення рівня інклюзивності фінансового сектора та приведення його роботи у відповідність до сучасних стандартів обслуговування клієнтів.
Таким чином, посилення санкційної політики, посилення фінансового моніторингу та підвищення вимог до доступності послуг демонструють прагнення НБУ до створення більш прозорої та відповідальної банківської системи.